відпустка 2015
Нарешті я побула в омріяній відпустці. Їздила в рідний Чернігів - місто лісів, озер, зачарованої річки і, найгогловніше, друзів.
Поки була там, відгородилася від пригнічених думок і безцільного існування "дім-робота-дім". Ось те, що я встигла записати про свої відчуття.
Як же тут добре!.. Природа, спокій, друзі, відпочинок - усе сплітається. Берези наскрізь заражають гармонією, сосни оточують чаруючим ароматом (високих) прагнень, озера освіжають і пробуджують, а дороги ведуть до нових домівок.
Захотілося кинути все і кудись поїхати. Можна банально, в якесь невелике містечко на березі моря, у скромному будиночку. І весь час щось писати і думати про сенс і призначення життя. А взимку неодмінно захочеться додому, до людей.