"Ямочка"
Дивно, як швидко Іра увійшла у моє життя. Чому дивно? Я не завжди підпускаю людей на достатню для того відстань. Надто боюся опіків, а оточуючі не завжди здатні зрозуміти коректно, не перекручуючи сенси. А тут - небувалий скарб, розуміння, підтримка і полегшення. Іноді я заздрю Німеччині, що здатна на повну відчути її променистий сміх, іноді дивуюся, як досі жила без того сміху . І доки вона не вирушила знову на кілька місяців назад так хочеться, щоб вона чула те неможливе "залишся". Просто, щоб знала, що навіть почуваючись самотньою, вона не сама. І я відчуватиму подібне.
Гарно мати друга поруч, просто отак, у кімнаті, просто жартувати і говорити про книги, фільми, ідеї, історії, чути її жарти про мої північні спроби відновити чорновик з документом, що вже лише по обіді змогла знову почати писати ( впертість моя тут зіграла в ящик-нічого не вийшло, нічого не відновилось, час канув в Лету-думки теж розкроїлись), дивитись, здавалося б, в соте "Достукатись до небес", доки я неоковирно зачищую провід до зарядного,щоб хоч якось запрацювало. Безвихідь, і знову нічогісінько не виходить)) І жодна не можемо продовжити писати практики і переклади.Просто немає ні сил, ні бажання. Прокрастинація. Зі шнурами так і не розібралась, що ж, а, отже, тепер я фактично без ноутбука. Оказія)
Тепер попередні чотири роки в гуртожитку здаються ще більшими тортурами, адже, жили ми одна у одної за стіною. Буквально. І ніколи не перетиналась. Навіть про існування одна-одної не відали. Слухали одну і ту саму музику, дихали одними і тими самими книжковими персонажами, мріяли про одні і ті самі подорожі. У різних і чужорідних світах.І якби не мила. Ковальчук, кому б я надсилала щотижневі Panda FM підбірки музики?Хто б ще так радів моїм радіо-хвилям?) Хто б ще погодився?)
Потрібні люди приходять у наше життя тоді, коли ми самі не очікуємо на цей подарунок. головне його не відпускати. Для мене вона виявилась неможливою, та і я для неї не менше. "Таких людей, здавалося, не існує, але ти поруч, і я не знаю як пояснити цю аномалію" І вона права, абсолютно (але лиш стосовно себе самої (:) права. Доля, насправді, так часто полюбляє гратись в шаради.
Цю її забавку я і досі не розгадала
