Інтерв'ю з Соломією Павличко
Знайшла старе, але цікаве інтерв'ю з Соломією Павличко.
"- Якою мірою ви є феміністкою в житті?
- Фемінізм мене цікавить як наукове та інтелектуальне явище. Твори західних
феміністок зі світовим ім’ям Юлії Крістевої, Елен Сіксу, Лус Ірігорей та
інших з філософії, мовознавства, літературознавства дають уявлення про
те, що таке сьогоднішній фемінізм. Це не легка лектура, щось примітивне
й однозначне, як собі дехто тут уявляє. Але, на жаль, твори цих авторів
не перекладені, наскільки мені відомо, тільки одна річ Юлії Крістевої «Stabat
Mater» вийшла українською мовою.
Мене цікавить фемінізм і як ключ до прочитання літературних явищ. Постановка
проблеми не нова. Після «Другої статі» Сімони де Бовуар такі речі апробовуються
уже сорок років, і я просто застосовую деякі з тих метод до української
літератури. Але я не роблю це механістично, не приходжу до якогось автора
і не кажу: так, ось зараз я робитиму феміністичний аналіз. Аналіз диктується
текстом, тим паче, сьогодні він може бути лише багатогранним, коли фемінізм
поєднується з психоаналізом, деконструкцією тощо.
Наскільки я є феміністкою в житті? Думаю, повною мірою. Я вже розказувала,
як мене було виховано. Це було справжнє феміністичне виховання, коли батьки
тобі кажуть: ти повністю повинна розраховувати на власні сили - ніякі заміжжя,
ніякі мужчини, ніякі сторонні люди - тільки ти сама можеш зробити себе
щасливою. І я так і стараюся жити і сподіваюся, що моя дочка буде жити
так само."
"- Але ж щодо цього терміну існує упередження, більше того, він викликає
спротив...
- Безперечно, бо йдеться про владу - суспільну, економічну, родинну.
А де є влада - за неї точиться боротьба. Й одна частина, скажімо, чоловіча,
а іноді навіть жіноча частина, яка зацікавлена в збереженні статус-кво,
не може прийняти людей, які хочуть зруйнувати цю модель влади й запропонувати
іншу, тому що партнерство - це теж владні стосунки. На цій основі виникає
ненависть тих, хто при владі і не хоче нею ділитися. Деякі письменники-класики,
які заявляють про свою ненависть до фемінізму, знають, що феміністичний
аналіз може зруйнувати їхній інтелектуальний авторитет детальним вивченням
їхньої творчості."
"- Якою мірою ви є феміністкою в житті?
- Фемінізм мене цікавить як наукове та інтелектуальне явище. Твори західних
феміністок зі світовим ім’ям Юлії Крістевої, Елен Сіксу, Лус Ірігорей та
інших з філософії, мовознавства, літературознавства дають уявлення про
те, що таке сьогоднішній фемінізм. Це не легка лектура, щось примітивне
й однозначне, як собі дехто тут уявляє. Але, на жаль, твори цих авторів
не перекладені, наскільки мені відомо, тільки одна річ Юлії Крістевої «Stabat
Mater» вийшла українською мовою.
Мене цікавить фемінізм і як ключ до прочитання літературних явищ. Постановка
проблеми не нова. Після «Другої статі» Сімони де Бовуар такі речі апробовуються
уже сорок років, і я просто застосовую деякі з тих метод до української
літератури. Але я не роблю це механістично, не приходжу до якогось автора
і не кажу: так, ось зараз я робитиму феміністичний аналіз. Аналіз диктується
текстом, тим паче, сьогодні він може бути лише багатогранним, коли фемінізм
поєднується з психоаналізом, деконструкцією тощо.
Наскільки я є феміністкою в житті? Думаю, повною мірою. Я вже розказувала,
як мене було виховано. Це було справжнє феміністичне виховання, коли батьки
тобі кажуть: ти повністю повинна розраховувати на власні сили - ніякі заміжжя,
ніякі мужчини, ніякі сторонні люди - тільки ти сама можеш зробити себе
щасливою. І я так і стараюся жити і сподіваюся, що моя дочка буде жити
так само."
"- Але ж щодо цього терміну існує упередження, більше того, він викликає
спротив...
- Безперечно, бо йдеться про владу - суспільну, економічну, родинну.
А де є влада - за неї точиться боротьба. Й одна частина, скажімо, чоловіча,
а іноді навіть жіноча частина, яка зацікавлена в збереженні статус-кво,
не може прийняти людей, які хочуть зруйнувати цю модель влади й запропонувати
іншу, тому що партнерство - це теж владні стосунки. На цій основі виникає
ненависть тих, хто при владі і не хоче нею ділитися. Деякі письменники-класики,
які заявляють про свою ненависть до фемінізму, знають, що феміністичний
аналіз може зруйнувати їхній інтелектуальний авторитет детальним вивченням
їхньої творчості."