Елена Зятева, Женский день, стихи

[zlatovlaska_1]

из разговоров маминых подруг я услышала,
что самое сексуальное белье - черное,
или красное,
что, если есть только черный шоколад
и запивать его черным кофе,
то
можно за неделю сбросить пару килограммов,
но это - при условии,
что будешь одевать ты тоже черное,
такое как у Шанель,
такое как у Джоли,
такое как у Ани -
результат будет везде

Comments

[zlatovlaska_1]

Оригинал:
поміж розмов маминих подружок я чула,
що найсексуальніша білизна - чорна,
або червона,
що якщо їсти лише чорний шоколад і запивати його чорною кавою
то
можна за тиждень скинути пару кілограмів,
але це при умові,
що одягатимеш ти теж чорне,
таке як у Шанель,
таке як у Джолі,
таке як у Ані -
результат буде усюди однаковим:
чорний - панацея у світі жіночої краси,
чорний - робить тебе худою та граціозною,
завжди,
це навіть не обговорюється.
як не обговорювалося у нас на кухні,
як то бути жінкою покритою чорною шкірою,
як то бути жінкою у нікабі,
як то бути жінкою з чорними синцями на тілі,
як то бути жінкою з чорною репутацією,
і щоб очорнити свою репутацію багато непотрібно,
достатньо нафарбованих чорним лаком нігтів,
чорний язик то таке, дрібниця,
язика твого нікому не видно,
а от нігті муляють очі -
пробуджують гнів та хіть,
та такі деталі не уточнювалися на кухні.
як не проговорювалося у жіночому клубі,
що чорний колір - це колір вдови,
колір
втрати,
болю,
гіркоти,
колір самотностей та пустот,
кругів під очима,
активованого вугілля колір,
кухонні монашки ніколи не говорили,
що колір чорний - то позначка до усього,
де немає людини -
відмітина,
рубець,
а зрештою,
діра від кулі,
пустка,
що не дихає,
пустка,
що не любить.
сьогодні я сиджу на кухні,
доросла і на своїй,
слухаю привітання у цій країні:
якщо ти воюєш,
донатиш,
вдова,
дружина воїна,
сестра військового,
донька добровольця,
якого розстрілюють у прай-таймі,
вмикаючи усім фальшивим світом скорботу на попсових радіо частотах,
то окей,
слухай і насолоджуйся,
це вітають тебе, бейба,
похуй,
що ти освічена та емансипована,
і що у - день,
коли у - твою країну прийшла смерть,
у - тебе забрали права і свободи,
забрали теперішнє,
забрали майбутнє,
забрали того,
кого ти носила у лоні для себе,
забрали того,
кому ти одягла обручку на підмізинний,
забрали того,
кого ти називала батьком замість - вітчим,
забрали всіх, кого ти любила
і
хто любив тебе,
тобі подарували ту саму відмітину,
чорну й глибоку,
яка буде муляти,
яка буде боліти,
яка не дасть тобі ніколи вилікуватись,
води тепер хороводи
зі своїми посестрами у чорному,
струнка та сексуальна,
у царстві некрасивого,
у царстві мертвих.
дами на кухні,
повним складом у своєму клубі,
розкладайте пасьянс,
грати у вас виходить на відмінно,
вам би у розвідку,
ну бо гріх пройобувати такий талант,
а я собі тихенько посиджу на своїй,
помрію,
що я і не я,
а якась голівудська діва,
Моніка підійде, чи Сальма, або Пенелопа,
і все, що відбувається зі мною -
ЛЮДИ ДОБРІ -
вигадка,
не менше і не більше,
й все що проживається мною -
фікція,
це проживає на екрані головна героїня,
і квіти виявляються такими непотрібними,
який з них толк,
який з них зиск -
мертвим,
а що їм потрібно,
не знаю,
можливо під хорошу музику титри.

(жж не пожелал его печатать в посте, сказал, слишком большой).