Про Краків19. Частина сьома. Пора додому
Затихли кроки, дзвінків не чути,
Спить місто, люлі-лю.
А ви? Ну, як ви могли заснути,
Коли ще я не сплю?
Про Краків19. Частина перша. Такий довгий день
Про Краків19. Частина друга. Вавель
Про Краків19. Частина третя. Зоопарк
Про Краків19. Частина четверта. Вечір
Про Краків19. Частина п'ята. Край неба палає
Про Краків19. Частина шоста. Підземне царство
Ніщо не зупинить посту про Краків , час якого настав! Більше двох років тому ми відвідували це чудове місто і трохи менше року тому я писав про нього щось. Сьогодні ж я закінчу розповідь про ту подорож.
З Велічки до Кракова ми поверталися електричкою, але вирішили їхати не Головного залізничного вокзалу (Kraków Główny), а вийти трохи раніше. На станції Краків Заблоче (Kraków Zabłocie). Поряд з нею знаходиться одна з фабрик славнозвісного Оскара Шиндлера (Fabryka 'Emalia' Oskara Schindlera') і Краківський музей сучасного мистецтва (Muzeum Sztuki Współczesnej w Krakowie MOCAK). Але ми туди не пішли). Ми просто вирішили вирушити в сторону Вавеля трошки іншим ,менш затасканим ніж з центру, маршрутом.
І тут відразу муральчик. Виглядає трохи дивно, але от в Польщі бачив багато в такому стилі. Що вони в них знаходять... не розумію).
Площа Героїв Гетто (Plac Bohaterów Getta) і меморіал на ній.
Назва площі пов'язана з Єврейською бойовою організацією (Jewish Combat Organisation (ŻOB),яка діяла в Краківському гетто в 1941-1942 роках.
У жовтні 1939 року нацисти зареєстрували в Кракові 68 482 євреїв. До 1943 року більшість з них було депортовано і відправлено до таборів. Щоб зменшити площу гетто і відповідно витрати на нього.
14 березня 1943 року був, ймовірно, найкривавішим днем в історії Підгуж (назва району місцевого - Podgórze). Гетто, яке на той момент по суті складалося лише з площі Згоди (Plac Zgody) та одного кварталу на південь від неї, було оточено німецькими військами. Солдати намагалися загнати мешканців гетто до вантажівок, які виїжджали з площі. Запанував хаос, і тих, хто чинив опір або намагався втекти, розстрілювали. Понад 1000 людей було вбито на вулицях (за деякими оцінками, до 2000), а 3000, яких завантажили до транспорту, повезли майже безпосередньо до газових камер Освенціма.
А це дуже незвична будівля Центру документації мистецтва Тадеуша Кантора CRICOTEKA (Ośrodek Dokumentacji Sztuki Tadeusza Kantora CRICOTEKA). Цікаво так вписали історичні будинки в середину скляного монстра.
Але нам він був цікавий перш за все тим, що через дорогу від нього знаходиться магазинчик найсмачнішого морозива)). Good Lood - я вам про нього вже розказував... Якщо хтось пам'ятає,звичайно. Взяли собі по три кульки і обмазуючись холодним смаколиком сиділи і дивилися на Віслу.
Рушили далі.
Мурал присвячений видатному фантасту Станіславу Лему (Stanisław Lem). У Львові ж, де він народився меморіальна табличка на його честь з'явилася тільки цього року.
Костел Святого Йосипа (Kościół pw. św. Józefa) на Подгурський площі (Rynek Podgórski).
Спека...
Багато разів зустрічав схожі барельєфи на кутах будинків, але вперше побачив саме на цьому будинку.. ще в свій перший приїзд до Кракова.
Вид на пішохідний міст імені отця Бернатека (Kładka Ojca Bernatka),я про нього детальніше розказував в одному з перших постів цієї серії.
А це ремонтували тоді міст Юзефа Пілсудського (Most Marszałka Józefa Piłsudskiego), зараз в нього нова прикольна підсвітка.
Довго йшли по набережній, аж поки не розвалилися попити пивка. Місце схоже і на пляж і на бар одночасно... Дуже атмосферно.
Так, то було літо 2019 року, останнє літо перед пандемією. Тоді з Оленкою вдома ми майже не сиділи.
Муральчики поряд.
Базиліка Архангела Михаїла і св. єпископа Станіслава (Bazylika św. Michała Archanioła i św. Stanisława w Krakowie)
А потім ми довго сиділи на березі Вісли, дивилися як на Вавель (Zamek Królewski na Wawelu) спускається вечір і як люди, що прогулюються набережною відбиваються від хрущів))). Реально їх була тьма, вони були всюди.
А далі ми пішли фотографувати нічне місто. Тобто фотка я, а Оленка просто гуляла зі мною.
Забув розказати, що ми не бронювали житло на цю ніч. Виліт був з самого ранку ( годині о 4, здається) і в цілях економії ми вирішили вирушили в аеропорт останнім автобусом і дочекатися вильоту вже на летовищі. Тож часу для фоткання в нас було купа. Та і приємно це робити теплої літньої ночі.
Тож от вам трохи нічних фоток Кракова.
Костел. святого Бернардина ( Kościół św. Bernardyna w Krakowie).
Костел св. Андрія( Kościół św. Andrzeja w Krakowie).
Петропавлівський костел (Kościół św. Apostołów Piotra i Pawła)
Суконні ряди ( Sukiennice) на головній площі міста . Плоші Ринок, звісно.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці ( Bazylika Mariacka).
Про всі ці будівлі я розказував раніше, тож не буду повторюватися.
Костел святого Войцеха (Kościół Świętego Wojciecha). Якраз перед поїздкою ми з Оленкою були в Театрі на лівому березі на виставі "Карнавал плоті" В основу цієї постановки лягла п’єса легендарного Георга Бюхнера «Войцек».
Це так, до слова згадалося. Але сходити на "Карнавал плоті" дуже раджу - це найкраще, що я бачив на київській театральній сцені.
Знову фотка Суконних рядів.
І знову Маріяцька Базиліка)))
Доречі про театри . Це фото краківський Театр ім. Юліуса словацького (Teatr im. Juliusza Słowackiego). Фоткав я його вже десь в районі півночі. І тут ми вирішили поїсти.
Ага.. фіг. Це тобі не Україна. Знайти відчинений ресторанчик чи кафешку о такій порі нереально. Хай і в туристичній частині міста.
Тому фоткаємо далі)
Краківський барбакан (Barbakan Krakowski).
Просто якийсь красивий підсвічений будинок.
А це Базиліка святого Флоріана (Bazylika św. Floriana w Krakowie),саме її я фоткав як тільки ми добралися з аеропорту Кракова в місто.
Ми таки повечеряли. Перекусили в Burger King (доречі, хтось знає чому вони вперто ігнорять Україну?) і вирушили в аеропорт. Додому пора було вже. Готуватися до нових подорожей. Я вам про них трохи розказую, але якось не надто активно((.
Але буде цікаво. Не перемикайтеся. Оригінал публікації ось туточки