Я чую звук, цей дивний звук
Десь там всередині, десь там всередині
Я чую стук, цей тихий стук
Коли вже ти впадеш?!
Про відпустку18. Частина перша. Будапешт транзитний Про відпустку18. Частина друга. I left my heart in SarajevoПро відпустку18. Частина третя. Вище неба СараєвоПро відпустку18. Частина четверта. Зорі Сараєво Про відпустку18. Частина п'ята. Життя, смерть і надія Сараєво Про відпустку18. Частина шоста. Такий різний МостарПро відпустку18. Частина сьома. Нічний МостарПро відпустку18. Частина восьма. Благай Про відпустку18. Частина дев'ята. Дубровнік Про відпустку18. Частина десята. На даху Котора Про відпустку18. Частина одинадцята. Темні ночі Про відпустку18. Частина дванадцята. Атмосфера історії Про відпустку18. Частина тринадцята. БудваПро відпустку18. Частина чотирнадцята. Півтори країниПро відпустку18. Частина п'ятнадцята. Припливи і відпливи От дуже хочеться дописати до кінця 2020 про відпустку , в яку ми з Оленкою їздили ще восени 2018 року... Сьогодні трошки замальовок про столицю Албанії , про Тирану. На фотознаку якої всі чомусь біжать )). Ну і ми побігли.
Отже, минулий пост я закінчив на тому, що ми повернулися з Дурреса до Тирани. Часу до вечора залишалося ще багато і ми вирішили трохи погуляти по центру міста.
Не пам'ятаю, чи казав я вже, але в Тирані дуже багато граффіті різноманітних і муралів. Цікаво розмальовані більшість трансформаторних ( чи що воно таке?) будок на вулицях. Явно більш симпатичніше, ніж звичайні сірі коробки. Протягом всього посту буду показувати деякі з зафотканих мною. Звісно, що найбільш прикольні.
Хто ж таки вбив Кенні? Часом не той, хто вбив Моніку?
Свого часу такі парасольки були модними і знайти їх можна було в кожному більш-менш туристичному місті Європи. От і Тирана не відставала в 2018 році.
Красиво зафоткав вхід до музею Bunk'Art 2, я вже
писав про нього, але тоді таку фотку забув зробити.
Пам'ятник Невідомому солдату (Ushtari i panjohur), увічнює пам'ять албанських солдат загинули під час Другої Світової війни.
Це також пам'ятник. Доволі дивний. Це пам'ятник Дружби (Monumenti i miqësisë) побудований в пам'ять про дружбу і співробітництво Албанії і Кувейту, тому кольору кіл такі ж, як у кувейтського прапора. Відкрито в травні 2016 року.
Далі ми сіли на автобус і поїхали до місцевої канатної дороги... Це вже як традиція - бачиш канатку - катайся).
Проїзд коштує 40 лек ( 10 грн), оплата в салоні кондуктору. Як знайти автобус, що прямує до канатки з центру можна глянути
тут.
Доречі, неподалік від нижньої станції канатки (в Тирані канатна дорога називається Dajti Ekspres), знаходиться і перший об'єкт BUNK'ART. Можна поєднати.
Їхали ми подивитися на захід сонця з гори..і спіймали облизня. Як виявилося, в той день був дуже сильний вітер і канатка закрилася на кілька годин раніше.
Тож покататися не вийшло. Але буде причина сюди повернутися ше раз).
Години
роботи з 9:00 до 18:30 , вартість 1000 лек (275 грн приблизно) в обидні сторони. Для Албанії це не дешево.
Трохи засмутившись ( ми вже пивка косоварського прикупили і були готові зустрічати захід сонця) ми повернулися в центр. Настав час нічних фоток)).
Монумент Незалежності (Monumenti i Pavarësisë) розташований в парку Рінія (Rinia) поруч з центральним бульваром столиці, був відкритий 28 - го листопада 2012 роки як символ століття незалежності Албанії. Цей пам'ятник є символом опору албанського народу у важкі часи і війни.
Фонтан на площі Скандерберга (Sheshi Skenderbej).
А це світломузичний фонтан в так званому Тайваньському ставку ( Pishina Taiwan), розміщено його поруч з Тайванським таки центром в парку Рінія.
Мурали треба фоткати навіть вночі).
Дитяча карусель на центральній площі столиці Албанії.
Пам'ятник національному герою Албанії Георгу Кастріоті Скандербегу (Gjergj Kastrioti Skënderbeu), вождю антиосманського албанського повстання (1449-1451 рр.). Саме його портрет зараз красується на найбільшій албанській банкноті в 5000 лек.
Національний історичний музей ( Muzeu Historik Kombëtar).
Іноді на нічних вулицях Тирани можна зустріти і такі затишні місця. Доречі, столиця Албанії доволі безпечне місто для туристів, не зважаючи, що більшість українців впевненна в зворотньому.
А ця дуже модернова споруда.. от ви здивуєтеся - це Православний собор Воскресіння Христового (Katedralja Ortodokse 'Ngjallja e Krishtit'). Виглядає дуже футуристично і класно.
Ну а далі в нас були важкі пошуки вечері). Знайшли якусь прекрасну кафешку в центрі, де ніхто ( ми вміємо шукати, ага) англійською нге говорив. Показували на пальцях. що хочемо замовити таку от шкуку як замовляють оті от тітонтки. Було щось гостре, м'ясне з салатом і жирним соусом). Назву не згадаю))).
На ранок відпочивши, ми зібрали речі, залишили їх в хості і вирушили... ну куди ж ми могли вирушити як не в місцевий Ботанічний сад).
На фото не він, на фото "головна" водна артерія міста - річка Лана ( Lana). Запах відповідний....
Йшли пішки , побачили багато вуличного мистецтва. Багато реально класного.
Отут ви можете порівняти ціни на бензин, доречі. 100 лек - 27,5 грн , приблизно.
Доречі. як я вже писав, певну частину фоток з цієї подорожі я втратив, так от. Десь тут я зробив фото (що не збереглося) вивіски "Kyiv Dental", цікаво було б дізнатися історію її появи тут).
Дерево життя алкаголіка.
Ботанічний сад Тирани (Kopshti Botanik i Tiranës) зустрів нас смішним прайсом на вхід ( 30 лек, здається - 10 гривень) і відчуттям падзакинутості. Якось воно сумно все виглядало. І це вам каже людина, що була в Ботанічному саду
Кам'янця Подільського .
Але рослинки не винні, рослинки прекрасні.
Вперше побачив... і запах вперше відчув). Вражає.
Пальмова алея ( майже як олія, тільки краще)))) - найцікавіша атракція саду.
Якийсь ремонт почали робити.. випалили от сухочтій на дні колишнього ставка. Випалили. В ботанчному саду. Щось не розумію нічого...
Цікаво, але Ботанічний сад Тирани - це єдиний ботанічний сад в країні.
Будівництво його розпочалося в 1964 році, початкова ділянка займала близько 15 Га. Він був завершений в 1971 році. Ботанічний сад Тирани, є частиною Університету Тирани. В саду налічується близько 2000 видів рослин.
Повернулися в місто. Пішли пішки до хостелу, щоб забрати реі і вирушили на втобусну станцію.
Знову Тиранське озеро...Як думаєте, що поєднує столицю Албанії і файне місто Тернопіль? Правилтна відповідь - штучність їхніх найбільших водойм. При чому побудовані вони були приблизно в один і той самий час. Мода тоді була така.. чи як?
О, і тут вишиванка).
За пальмами не обов'язково ходити до ботанічки))).
Отакоє... вгадайте, звідки стирили ідею? Я вам підкажу.
Тут шлянути можна, наприклад.
А такий велосипед я бачив в Тбілісі). Автор мабуть був вражений від поїздки в Грузію.
А от такої штуки я не зустрічав. Це вуличний комплект для ремонту велосипеду. Трохи ключів вкрали вже, правда. але сама ідея дуже класна.
Зайшли в Собор... той який православний і який був на початку посту. Цікаво стало який він в середині, якщо такий космісний зовні.
Тішились як діти) Порвали два баяни)).
Забрали наплічники, перекусили желато ( тут поруч італія і італійська їжа домінуюча в ресторанчиках), виппили кави і рушили до автовокзалу. Ми вирушали до найдавнішого міста Албанії, до Шкодеру (Shkodër,Shkodra), що розташовано на березі відомого Скадарського озера.
Але про це наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Booking тимчасово завершив свою реферальну програму, тож знижку ( суттєву, до 39 $) ви можете отримати тільки за одним з моїх реферальних лінків. Потрідно зареєструватися на AirBnb через посилання
www.airbnb.ru/c/shuras1 - і отримати плюшки. Ну і мені трохи перепаде).
Оригінал публікації ось
туточки