Про Прагу. Частина десята. Прощання
І я заповідаю вам пражани
своє зітхання довге на майбутнє
Заповідаю несміливу спробу
цієї пісні про чудове місто
Про Прагу. Частина перша. Місто мрій
Про Прагу. Частина друга. Туристичними тропами
Про Прагу. Частина третя. Велика ріка
Про Прагу. Частина четверта. Нічна
Про Прагу. Частина п'ята. Петршин
Про Прагу. Частина шоста. Різноманіття
Про Прагу. Частина сьома. Вишеградські етюди
Про Прагу. Частина восьма. Серце Праги
Про Прагу. Частина дев'ята. Ми пішли до зоопарку
Все добігає кінця. Сьогодні от викладаю останню частину нашої з Оленкою поїздки до неймовірної Праги навесні 2018 року. Кожного разу так довго обробляючи фото і пишучи по ним пости я ніби продовжую подорож. От зараз майже два роки добирався назад).
Минулий пост я закінчив на тому, що погулявши по зоопарку, ми до смерку каталися на катамаранах Влтавою.
Проте на цьому наші пригоди не закінчилися. Бо в планах нащих були відвідини Празької обсерваторії!
Поїхали знову до пагорба Петришин.
Моторошний вночі Меморіял жертвам комунізму ( Pomník obětem komunismu).
Далі вже по накатаній. Фунікулером піднялися на пагорб і потрапили ... в космос.
Штефаникова обсерватория(Štefánikova hvězdárna) відкрита для відвідувачив цілий рік. З жовтня по травень не працюж по понеділкам.
Вхід для дорослих становить 90 крон.
Треба заходити на сат і дивитися , що ж в них там в меню на сьогодні). Нам обіцяли близький Марс. Марс був).
Я б не сказав, що мене надто вразило з того що я побачив, але було цікаво. Не все зрозумів, але все ж таки вихопив щось з мішанини англійської і чешської). Раджу відвідати все одно, бо в нас то більш проблематично. Нажаль(.
Трошки історії Празької обсерваторії.
Обсерваторія Штефаник (така офіційна назва)- астрономічна обсерваторія, заснована в 1928 році в Празі. Обсерваторія названа в честь словацького астронома Растіслава Штефаника. Наразі обсерваторія спеціалізується, насамперед, на популяризації астрономії та пов'язаних з нею природничих наук.
Добратися сюди можна різними способами:
На фунікулері (з 9.00 до 11.20 вечора)
Пішки від зупинки Újezd (трамвай № 6, 9, 12, 20, 22)
Пішки від стадіону Страгівського стадіону ( Velký strahovský stadion) (автобус № 143, 176, 191)
Пішки від зупинки Pohořelec (трамвай №22)
Після відвідин обсерваторії ми здійснили відчайдушну спробу знайти в неділю в Празі паб, що працює допізна. В центрі ця спроба провалилася, пива ми попили тільки біля свого хостелу.
Pivní Jistota ( на вулиці Київській)), я не жартую, Kyjevská 3 ). Містечкова така пивнуха. Бармен (який і власник тут мабуть) дивився на нас, туристів трохи дивно. Але пива налив, хоч і попередив, що вони скоро також зачиняються... Вибір пива тут, доречі, нічогенький, з закусонів тільки снеки. Брутальненько так, кароч. Будете в цих краях - раджу.
Пішли спатки. Зранку нас чекав літак до Києва, але було ще трошки планів, які б хотілося встигнути.
Ну , головним пунктом в нашому плані , було - "зустріти світанок над Влтавою". Тому раціонально подумавши, що виспатися ми встигнемо і вдома, прокинулися ми ще затемно. Зібралися і вирушили в місто.
Прага запам'ятається ще тим, що це єдине місто, де в нас вкрали їжу).
Звечора ми прикупили собі інгрідієнтів на будерброди ранкові, бо розраховувати на цілодобові магазини тут не варто .
Поклали все це добро в холодильник на кухні , що була в хостелі одна на поверх. Було це годині о 1 ночі.
О 6 ранку ковбаски і сирку в холодильнику вже не спостерігалося. В когось був нічний дожор ( не дивно, бо в Чехії маріхуана декриміналізована) і цей хтось в нас тупо спиздив нашу їжу, помилка виключається, бо вона була підписана. От така ложка дьогтю ( чи ковбаси) в празьку бочку меду.
На ресепшені тільки розвели руками і побідкалися разом з нами. Ну, таке от.
Добралися на метро до Староміської площі (Staroměstské náměstí). Дивіться! Таке не часто побачиш). Вона без людей). Ну, майже.
Прекрасний Тинський храм ( Chrám Matky Boží před Týnem). Одна з найкрасивіших бачених мною церков. А в променях світанкового сонця - так взагалі)).
Церква святого Миколая ( Kostel sv. Mikuláše).
Потинялися трохи під Тином ( яка гра слів, а?) і рушили в сторону Влтави і Карлового мосту.
Ресторанчики в очікуванні натовпів туристів....
Пустельні стародавні вулички... Сонні міста найпрекрасніші.
"Висяча людина"(Viselec) - скульптура створена в 1997 році Давидом Чорним ( David Cerný ), за адресою Betlémské náměstí 350/7, Praha 1, на перетині вулиць Гусової и Скорєпка (Husova / Skořepka)
Вийшли , нарешті до ріки...
Тут незмінно прекрасно.
А без людей, так вже точно).
От коли ще сфоткаєш Базиліку святого Франціска Ассізького ( Kostel svatého Františka z Assisi) і костел св. Сальватора ( Kostel Nejsvětějšího Salvátora) без людей? Тільки рано вранці. Пізно ввечері я пробував - ніфіга)).
Староміська мостова вежа (Staroměstská mostecká věž) в ранковому світлі. Зовсім без людей ніяк.
Майже всі скульптури на знаменитому Карловому мосту ( Karlův most) - то копії, оригінали зберігаються в музеї (Muzeum Karlova mostu). Але туристам все одно)).
Епідемія Інстаграму. Навіть у собак має бути своя сторінка. Доречі, як думаєте, чи є сенс Каняці завести сторінку?)
Ранок ранком, а така от кількість китайців на Карловому мості о 8 ранку в понеділок. Це, мабуть, єдиний час, коли по ньому можна більш-менш вільно пересуватися. Вони заполонили...
Але мені пощастило і я маю фотки Карлого мосту і Малостранської мостової вежі (Malostranská mostecká věž) без людей в кадрі. Аж прокинувся від здивування.
Не довго, правда продовжувалося свято))
Погуляли ще трохи по мосту...
Вид звідти на річечку Чортову (Čertovka).
Драсті... Чи не хочете ви поговорити про бога?...
Рушили далі. Часу до відльоту залишалося не так і багато, а ми ще не потрапили до Собору св. Віта (Katedrála Sv. Víta). Туди і рушили. Пішки.
Костел святого Мікулаша на Малій Страні ( Kostel sv. Mikuláše), звідси, можна сказати, розпочалася наша прогулянка неймовірною прагою. Як же завно це було! Кілька днів тому)).
Вже звичним шляхом, вулицею Труновською ( Thunovská) побрели до Празького Граду ( Pražský hrad).
Прийшли ми сюди ще тоді, коли все зачинено було ( хоча зайти на територыю можна було), щоб зайняти чергу. Хотіли першими потрапити в середину собору, а далі швиденько бігти на літак. В принципі план спрацював). Тільки прийшли ми трохи зарано). Встигли кілька разів обійти навколо, поснідати ( знайшли таки цілодобовий магазин під час бродіння Старим Містом), пофоткати встигли... і тільки тоді почали збиратися перші туристи). Але місце при вході ми забили).
Рідкісне фото))) Нікого немає).
Іноді наші наплічники тримали чергу замість нас).
Собор вразив. Величчю, світлом. атмосферою. Але час піджимав, тож ми швиденько пройшлися безкоштовною частиною тільки.
А далі зі сльозами на очах помчали вниз, до транспорту.
Звичайно ж, фоткати дорогою мені нічого не заважало.
Далі стандартно. Метро, автобус, аеропорт...
Допобачення Прага, допобачення Чехія... ми ще обов'язково повернемося.. є тут в нас в плани...)).
Наразі все, але буде ще і буде цікаво. Не перемикайтеся.
Booking тимчасово завершив свою реферальну програму, тож знижку ( суттєву, до 39 $) ви можете отримати тільки за одним з моїх реферальних лінків. Потрібно зареєструватися на AirBnb через посилання www.airbnb.ru/c/shuras1 - і отримати плюшки. Ну і мені трохи перепаде).
Оригінал публікації ось туточки