Про Сараєво. Частина четверта. Нічна
А ніч, мов мати, над тобою долоню на чоло кладе.
Тоді, щасливий, навіть кривди забудеш і простиш найгірші,
тоді думки квітками пахнуть і чуєш серце молоде,
тоді слова найзвичайніші складаються самі у вірші.
Про Франфуркт-на-Майні. Частина перша. Нічна
Про Вільнюс. Частина перша. Ужупіс
Про Будапешт
Про Сараєво. Частина перша. Туман
Про Вільнюс. Частина друга. Нічна
Про Бєлград. Частина перша. Знайомство з містом
Про Вільнюс. Частина третя. Вуличне мистецтво
Про Сараєво. Частина друга. На межі двох культур
Про Мостар
Про Бєлград. Частина друга. Фортеця
Про Франфуркт-на-Майні. Частина друга. Галопом по Європі
Про Вільнюс. Частина четверта. Хто рано встає...
Про Дубровнік і Котор
Про Вільнюс. Частина п'ята. Варта і висота
Про Сараєво. Частина третя. Контрасти
Про Вільнюс. Частина шоста. Під і над хмарами
Трохи відпочивши і повечерявши я взяв камеру і вирушив знову фоткати. Тепер вже нічне місто.
Зрозуміло, що відразу я піднявся на гору. Спочатку до Жовтого, а потім до Білого бастіонів.
Зранку я тут фоткав місто в тумані. Тепер настав час нічних світлин.
Ці підсвічені вогниками тераси - неймовірне видовище.
Центральний проспект міста. Міська ратуша.
Краса....
Спустився вниз.Залишки старовинної міської стіни. Одні з воріт.
Одна з численних мечетей.
Кладовище-меморіал. Тут поховані загиблі під час балканської війни.
Площа Сибіл ( Голубина площа) і її знаменитий фонтан. Вночі фоткати приємніше, людей набагато менше.
Далі пігову гуляти вздовж Міляцки.
Мечеті...Здається що всі подібні, але все ж дуже різні.
Міська Ратуша. Неймовірно красива будівля. Що вночі, що вдень.
Знову ж таки - знаменитий Латинський міст. Саме тут Данило Принцип вистрілив в ерцгерцога Франца Фердинанда.
Тут ж емузей цієї події.
Фасади головного, власне, проспекту міста.
Академія мистецтв і міст біля неї вночі виглядають ще ефектніше.
А ці фото я вже робив в останній вечір перед своїм від'їздом зі столиці Боснії і Герцоговини.
Знову міська Ратуша. Вже з іншої сторони.
Мусульманська частина міста.
Це торгові ряди. Звідси , власне, був вхід до пансіону де я жив. Далі почався дощ і фотографування , нажаль, закінчилося.
Але про Сараєво я ще маю багато що цікавого розказати. Буде цікаво. Не перемикайтесь.
Оригінал публікації ось туточки