Про Мостар
Ранковий пейзаж буденності світу -
Люди спішать все швидше і швидше.
В погонях весь час - життя пробігає,
А ти в суєті за ним не встигаєш.
Про Франфуркт-на-Майні. Частина перша. Нічна
Про Вільнюс. Частина перша. Ужупіс
Про Будапешт
Про Сараєво. Частина перша. Туман
Про Вільнюс. Частина друга. Нічна
Про Бєлград. Частина перша. Знайомство з містом
Про Вільнюс. Частина третя. Вуличне мистецтво
Про Сараєво. Частина друга. На межі двох культур
Ні, розповіді про Сараєво я не закінчив зовсім, але сьогодні хочу трохи розповісти про інше Боснійське містечко - Мостар, яке я вирішив відвідати по дорозі з Сараєво до Дубровніка.
Квиток на автобус зі столиці Боснії та Герцоговини до чудового хорватського міста коштує напряму 35 Конвертаційних марок ( 17,5 Євро), Якщо їхати спочатку до Мостару, а потім з Мостару до Дубровніка. то вийде дорожче. На сайті балканського перевізника писало 15 і 27 марок відповідно.
Взагалі, до Мостару я хотів їхати залізницею, кажуть там неймовірні види, та і дешевше - 7 марок. Але на дату , коли мені було потрібно, поїзда не було. Касир майже не говорила англійською і я так і не зрозумів, це не було в певний день, чи сезонно вони перестали ходити.
Тож я посунув на автостанцію, яка в Сараєво знаходиться поряд зі залізничним вокзалом і купив квиток на найперший зранку автобус в сторону Мостару. Довго в місті я затримуватися не хотів, власне, я хотів тільки побачити знаменитий міст ( чим знаменитий,і що за міст я розповім далі), а далі продовжити дорогу до омріяного Дубровника.
Прокинувшись зранечку, я пішки прогулявся до автовокзалу і загрузився в автобус. Доречі, якщо хто не в курсах, в багатьох автобусних перевізників за кордоном провіз багажу оплачується окремо, зазвичай він коштує символічні гроші ( за місцевими мірками, тобто марка там, чи один євро), але сам факт.
Я подорожував з наплічником маленьким, то не запарювався, але може кому інфа потрібною буде.
Я лоханувся на іншому, вечеряючи ввечері я залишив собі 30 марок, купити квиток до Дубровніка в Мостарі, ну і на водичку там ( Боснійська валюта не дуже котується на Балканах, не хотілося потім міняти зайві купюри за копійки). Водичку купив зранку, булку якусь, залишилося 28 марок, яких ( враховуючи інфу на сайті, підтверджену, доречі, касиром на автостанції Сараєво ) мені вистачало на квиток до Дубровніка. По факту , коли я запитав вартість квитка вже на автовокзалі Мостару, вона виявилася 32 марки. Матюкнувшись, пішов до банкомату, зняв чомусь 30 марок , і повернувся до каси. Спочатку думав їхати до Дубровніку пізніше, але потім подумав , що в Мостарі мені вистачить двох годин ( власне, таки вистачило) і вирішив купити квиток на інший рейс. Ціна на нього була вже 27 марок, а не 32. Кароч матюкнувшись і так і невиявивши якось логіки у всьому цьому, я пішов гуляти містечком.
Бувально поряд з автовокзалом такий от багатоквартирний людський мурашник. Навіть в звичайній панельці відчуваються східні мотиви, правда?
Більш класична архітектура. На вулиці, кінець жовтня. Пальми.. зелень...жовте...
Так і не зрозумів , що за будівля. Чи то мінарет, чи то вежа пожежної станції.
Колишній Палац культури...
На ньому особливо видно сліди колишньої війни. Будівля велика, пристрілюватися по ній було легко.
Мостар - місто в Боснії і Герцеговині, найбільше і найважливіше місто в Герцеговині, є центром кантону Герцеговина-Неретва, по суті є столицею Герцоговини. Мостар був названий на честь свого старого мосту , який перекинутий між берегами річки Нетерви, яка фактично ділить місто на хорватську і боснійську частини, і означає Страж мосту (серб. mostari).
Мостар дуже постраждав під час Балканської війни 92-95 роки, знищено багато культурних пам'яток, сліди тої війни і зараз дуже помітні на вулицях містечка.
До війні в Мостарі проживало 19 % сербів, зараз вони майже всі покинули місто.
Зважаючи на ранок і вихідний день, людей на вуличках було зовсім мало.
Отак і живуть. Нові готелі ( пару років тому, Мостар потрапив в список найкращих туристичних напрямків і народ поїхав) і навіврозвалені будинки, які є нагадуванням про війну.
Я ж шукав Старий міст, тому логічно, що вибрався до берегів Нетерви... і залип.
Як ви зрозуміли, на фото хорватська частина міста. Височенна дзвіниця Католицього собору, хрест на горі. Твоя релігія найкраща... як казав класик "навколо одні довбойоби"...
Міст в Мостарі, звичайно, не один . Але ці - новобудови, хоч і все одно симпатичні.
Як завжди, трошки поблукав. Я не я, якщо не забреду кудись.
Дворики, і саме місто ( ну, принаймні центральна його частина) доволі чисті, проте на околицях, як я спостерігав через вікна автобусів - жесть жестяна. Таке враження, що целофанові кульки зі всіх Балкан злетілися сюди повисіти на кущах.
Ходжу колами, шукаю міст.
Тут як в Сараєво багато будинків несуть на собі сліди від куль. Так і не зрозумів до кінця. чому їх не можуть замазати за 20 років.
Мінарети... на фоні гір. Казково красивих гір. Гір, з яких дуже зручно було обстрілювати місто.
Музей Хамаму.
Зрозуміло, що в боснійській частині Мостару.
Про наближення основної туристичної принади міста сповіщають купи продавців сувенірів і ресторанчики на кожному кроці.
Якась притока Нетерви.
Люблю такі види. Але такі от будинки в мене стійко асоціюються з Тбілісі. Мабуть , вперше там побачив.
А от і він Старий міст Мостару.
Міст було побудовано в 1566 році турками-османами, зруйновано хорватськими підрозділами військової ради під час Боснійської війни, 9 листопада 1993 року о 10:15 ранку. Відновлено в 2004 році. Відновлення мосту вважають символом закінчення війни. Кажуть, місцеві жителі діставали з ріки уламки старого мосту, і відбудували сіт в більшості своїй з автентичного каміння.
2005 року Старий міст та місцевість біля нього внесено до Світової спадщини ЮНЕСКО
Далі я прогулявся до наступного мосту трохи...
Звідти також красиві кадри.
Побродив містом, зайшов на місцевий риночок сувенірний ( дуже атмосферне місце!). купив магнітик, поміняв боснійські конвертаційні марки на хорватські куни, купив водички в дорогу...
.. і капець. Так я знаю, фото бите, просто показую його, як останнє більш менш нормальне.
Я продовжив фоткати на ту картку... і тепер не маю нормальних фотографій з Дубровніка і Котора. Біль. Але маю трохи телефонних клацань, але про те іншим разом. Не перемикайтесь, буде цікаво.
Оригінал публікації ось туточки