Старе місто, брук блистить під ногами
Намистом зірки розкинулись в небі
І листя шепоче мені: "Де ідеш, де ідеш?"
Спустившись з пагорба Трьох хрестів я таки пішов гуляти центром Казімежа Дольного. До того ж , туристи трохи розсосалися.
Дорогу ж , звичайно, я вибрав не найкоротшу. Побродив трошки тихими вуличками.
Архітектура Східної Польщі своєрідна... і дуже симпатична. Дерев'яна черепиця - ах!
Хтось звив собі "гніздечко"))
Гужовий транспорт. Вінтаж. Все для туристів.
Він не злий, він сумний((
Якщо не черепиця, то стіни)
Неподалік центральної площі розкинувся стихійний риночок.Місце так і називається - Малий ринок Дуже нагадує сході ринки в селищах Західної України. І асортимент майже той самий)). Тут вирізняються булки у формі півників. Місцевий символ . Ніхто не їде з Казімежа без булки. В цьому році продажі піднімуться ще)).
Завжди фоткаю "живі статуї")))
А це вже головна площа міста - Ринок ( правда несподівана назва))?) . Вся заставлена терасами ресторанчиків, ятками. Гудить від купи туристів, продавців, циган і інших вуличних музикантів.
Це також атракціон - поганяти на джипі часів Другої світової по навколишнім пагорбам.
Старовинна будівля торгових рядів.
Пінк Флойд грав.
Головна атракція площі - старовинний колодязь.
Особливої уваги заслуговують будинки братів Пшибілів, приголомшлива розкіш їх обробки викликає захоплення. На площі також розміщено будівлю в стилі бароко і будинок, частково побудований з дерева. Майже вся територія міста заповнена пам'ятками архітектури.
Багато циган. Але навушники рятували від постійного випрошування грошей.
Ще є такий прикольний пам'ятник собачці з натертим носом.
Дуже красива архітектура.
Здивування викликає Сенатська вулиця, де всі будинки побудовані в стилі Ренесанс. Особливо чарівний будинок Целеовскіх, в якому нині розміщується музей Надвіслінскі.Тут розташований один з найстаріших в Європі органів.
Вееееллллииикккиииииййййй пряник.
Так як містечко суто туристичне. тут дуже багато кафешок і ресторанчиків. Ціни правда рази в півтора вищі ніж у Любліні. Вулична їжа теж недешева. Порадувала ціна на "бутерброд". Чорний хліб, смалець і солоний огірок - 7 злотих).
Забрів до костелу св Анни. 1671 рік, на хвилиночку.
Дуже затишний дворик тут. І ніяких дибільних правил про заборону фотографування і всяке таке.
А ще звідси гарний вид на дахи містечка.
А ще в місті дуже багато галерей і антикварних лавок. Місто богеми.
Ну і ще кілька няшок)
А далі я вирушим до одного з найбільш незвичних і моторших меморіалів бачених мною. Але про то іншим разом. Буде цікаво. Не перемикайтесь
Частина перша. Граффіті
Про Люблін. Частина друга. Початок Про Люблін. Частина третя. Старе місто. Про Люблін. Частина четверта. Нічна Про Люблін. Частина п'ята . Гуляючи Про Люблін. Частина шоста . Висота Про Люблін. Частина сьома . Вечірня Про Казімеж-Дольний. Частина перша. Пагорбами Про Люблін. Частина восьма. Майданек
Оригінал публікації ось
туточки