Лєв Ніколаєвіч Толстой в Ясной Полянє
Наняла дитині репетитора, шоб навчила читать на словянських мовах і математику тоже шоб до неї донесла, бо я до своєї дитини нічого не можу донести, вона мене не сприйма як педагога. Все тіки через торг: "Ладно, ти мені розкажеш лекцію про мозг Больцмана (нагугли "мозг Больцмана", не пожалієш, гарантірую, шо ти будеш дивитись в пусте пространство і втикать довгий період времені), а тоді будемо гратись, шо я тренер, а ти гімнастка. "РАЗ, ДВА, ноги вище піднімай, тепер на шпагат, на шпагат, скоріше, ноги рівні, нижче сідай, тепер бігом кругом хати, скоріше, вилазь на турник, віджимайся десять, десять, я сказала разів!!!">>>
Короче, луче хай репетитор буде, я з радістю даю їй 20 доларів, шоб позаніматись з дитиной і потом не бігать кругом хати і не робить шпагат в обмін на лекцію з математики. Сіла в того репетитора на дивані, жду пока вона позанімається. Думаю книжку почитаю. Взяла з полки "Антологія руськой дєтской літєратури". Не могла оторвать глаз од одної історії. "Лєв Ніколаєвіч Толстой в Ясной Полянє". Ось дуже скорочений переказ.
Лєв Ніколаєвіч любіл расказивать дєтям історії. Однажди дєті попросілі єго расказать історію і он согласілся.
- Жил бил мальчік, которий очень любіл огурци. Он пошел поіскать огурцов і відіт - одін лежіт, совсем маленькій, нє болєє 4 сантімєтров. Сорвал мальчік огурєц і положіл себе в рот, - тут Лєв Ніколаєвіч открил рот і, сложів пальци как будто он держіт что-то маленькое, направіл етот прєдмєт в рот і стал жевать ртом, как будто і действітєльно там било что-то настоящєє. Прі етом пісатєль іздавал характєрний хруст в точності как будто хрустіт огурєц. Дєті оцепєнєлі от удівлєнія. Нєужелі дєдушка Толстой нєзамєтно положіл в рот настоящій огурєц? Но нєт, ні Міша, ні Олєнька нє відєлі нікакого огурца.
- Потом мальчік пошел дальше по грядкє і нашєл єщє одін огурєц, побольше, около 8 сантімєтров - продолжіл пісатєль, - і етот тоже он отправіл в рот.
І опять Лєв Ніколаєвіч захрустєл как будто настоящім огурцом.
-Да что же ето, - іспугался Саша, - вєдь не может такого бить, как он хрустіт своїм ртом, вєдь нету там нікакого огурца!
Толстой продолжіл рассказ:
- І снова мальчік пошел іскать огурци і на етот раз нашел одін достаточно большой, около 16 сантіметров. Сорвал мальчік огурєц, - прі етом пісатєль сделал такоє двіженіє рукою, как будто он взял что-то круглоє і продолговатоє, около 16 см і тоже поднес єго ко рту. Округлів рот, пісатєль стал заталківать в нєго воображаємий продолговатий овальний прєдмєт і, іздав хрустящій звук, стал делать жеватєльниє двіженія ртом...
Потім був огурєц 24 см і в кінці 50 см, но ви поняли патерн, ітерацію і прогесію.
Короче, луче хай репетитор буде, я з радістю даю їй 20 доларів, шоб позаніматись з дитиной і потом не бігать кругом хати і не робить шпагат в обмін на лекцію з математики. Сіла в того репетитора на дивані, жду пока вона позанімається. Думаю книжку почитаю. Взяла з полки "Антологія руськой дєтской літєратури". Не могла оторвать глаз од одної історії. "Лєв Ніколаєвіч Толстой в Ясной Полянє". Ось дуже скорочений переказ.
Лєв Ніколаєвіч любіл расказивать дєтям історії. Однажди дєті попросілі єго расказать історію і он согласілся.
- Жил бил мальчік, которий очень любіл огурци. Он пошел поіскать огурцов і відіт - одін лежіт, совсем маленькій, нє болєє 4 сантімєтров. Сорвал мальчік огурєц і положіл себе в рот, - тут Лєв Ніколаєвіч открил рот і, сложів пальци как будто он держіт что-то маленькое, направіл етот прєдмєт в рот і стал жевать ртом, как будто і действітєльно там било что-то настоящєє. Прі етом пісатєль іздавал характєрний хруст в точності как будто хрустіт огурєц. Дєті оцепєнєлі от удівлєнія. Нєужелі дєдушка Толстой нєзамєтно положіл в рот настоящій огурєц? Но нєт, ні Міша, ні Олєнька нє відєлі нікакого огурца.
- Потом мальчік пошел дальше по грядкє і нашєл єщє одін огурєц, побольше, около 8 сантімєтров - продолжіл пісатєль, - і етот тоже он отправіл в рот.
І опять Лєв Ніколаєвіч захрустєл как будто настоящім огурцом.
-Да что же ето, - іспугался Саша, - вєдь не может такого бить, как он хрустіт своїм ртом, вєдь нету там нікакого огурца!
Толстой продолжіл рассказ:
- І снова мальчік пошел іскать огурци і на етот раз нашел одін достаточно большой, около 16 сантіметров. Сорвал мальчік огурєц, - прі етом пісатєль сделал такоє двіженіє рукою, как будто он взял что-то круглоє і продолговатоє, около 16 см і тоже поднес єго ко рту. Округлів рот, пісатєль стал заталківать в нєго воображаємий продолговатий овальний прєдмєт і, іздав хрустящій звук, стал делать жеватєльниє двіженія ртом...
Потім був огурєц 24 см і в кінці 50 см, но ви поняли патерн, ітерацію і прогесію.