(без назви)

Jun 18, 2013 13:26

Пермонентний стан
абсолютного незнання.
Краще сірий,
аніж безодня блакиті.
Біганина вулиць.
Ідеш кудись навмання.
Пошук затишку
задля єдиної миті.
Щось своє.
Щось таке,
як на палець кільце.
І по сходах рядків
спускаєшся у підсвідомість.
І розгублений погляд
помічає сенс
в слові,
             літері,
                        крапці,
                                    комі.

вірш

Previous post Next post
Up