Про податки для бідних
У продовження запису про оподаткування бідних. В Україні ідея допомоги бідним за допомогою податкових пільг видається дещо незвичною. Зазвичай бідним допомагають роздаванням різноманітних гречок третього сорту: соціального хлібу, безкоштовного проїзду у громадському транспорті, дешевших послуг ЖЕКу (субсидій), талонів на їжу у студентській їдальні та іншого лайна. Передбачається, що держава краще від бідних знає, що їм потрібно. А на думку держави, зазвичай бідним потрібне щось дешеве, несмачне і низької якості. З точки зору держави, така політика виглядає цілком виправданою, адже дозволяє державі штучно створити попит на речі, які в здоровому глузді ніхто б не купив. Також це дозволяє здобувати голоси принижених та скривджених, адже завжди можна сказати "інопланетяни хочуть підвищити ціни на хліб (проїзд, комунальні послуги, аспірин)".
З точки зору громадян такого роду залежність навряд чи можна назвати вдалою. Спочатку у бідних забирають гроші у вигляді податків, а потім повертають їх, але з обмеженими можливостями використання. Які підстави для такого обмеження свободи? Чи не краще від початку не забирати гроші і дати людям можливість самим вирішити, чи бажають вони підтримувати автобус національного виробника або ж їм більше до вподоби сісти в маршруточку? Якщо автобус гарний, його виберуть і без примусу.
Якою може бути практична реалізація звільнення? Гроші є більш ліквідним товаром, аніж гречка чи соціально справедливі комунальні тарифи. Оскільки люди мають вибір, вони витрачають гроші на себе ефективніше, ніж держава витрачає на них. Відтак, усюди, де можна перевести пільги в гроші, це потрібно зробити. І тут проблемка. Дешевого нікому не потрібного лайна у держави валом, а грошей обмаль. Інакше кажучи, оскільки держава зробила все, щоб гуртожитки були поганими, вона не може просто дати гроші взамін, адже їх не вистачить на жодне альтернативне житло. Що робити?
Одним з вирішень (яке суперечить теперішній державній політиці) могло б бути податкове звільнення громадян. Подивімося, як це реалізовано в США. Не тому, що там краще чи гірше, а просто тому, що воно там є.
Відразу скажу, що звільнення від податків в США є широко поширеною практикою і з податків можна списати дуже і дуже багато, від шкільних підручників до сонячних батарей. Тут йтиметься лише про один з його проявів - так зване стандартне звільнення (standard deduction). Це є звільненням громадянина від оподаткування певної частини його доходів. Таке звільнення універсальне і діє для всіх. Бігати до чиновників і доводити, що ти бідний чи купувати довідки про бідність не потрібно. Якщо ви неодружена/незаміжня людина, то цього року ви можете звільнити від оподаткування $5 800. Тобто, якщо ви школяр і за літо заробили $5 000, ви не платите податків взагалі. Якщо ви заробили $10 000 на рік, то $5 800 з них не оподатковуватимуться, а решта $4 200 оподатковуватимуться за найнижчим податком 10%. Тобто з $10 000 ви віддасте державі $420 федерального (?) податку. Якщо ви при цьому голова домогосподарства, то ви можете звільнити від податків $8 500, а з решти $1 500 стягнуть 10% податок ($150). Тобто, на руках у вас залишиться приблизно* $9 850 (тобто, з $10 000 з вас стягнуть приблизно 1.5%). Якщо ви заробили $30, $60 чи $100 тисяч за рік, то перші $5 800 ($8 500) так само не оподатковуватимуться, а з решти стягнуть податок за хитрою формулою.
Також до стандартного звільнення ви можете додати додаткове звільнення у розмірі трохи більше $1 000* (було $1 050), якщо ви старші від 65 років або сліпі (або ваша дружина чи чоловік сліпий), або $1 300 (зараз трохи більше), якщо ви при цьому не в шлюбі.
У результаті вищеописаних операцій ви отримуєте свободу розпоряджатися своїми коштами.
Резюме: гречка виключає свободу. Свобода не виключає гречку.
* Ще є податки штату, які залежать від штату, іноді є податки міста а також пару соціальних податків, але вони незначні.
**Всі деталі можна перевірити власноруч на сайті IRS (Internal Revenue Service).
З точки зору громадян такого роду залежність навряд чи можна назвати вдалою. Спочатку у бідних забирають гроші у вигляді податків, а потім повертають їх, але з обмеженими можливостями використання. Які підстави для такого обмеження свободи? Чи не краще від початку не забирати гроші і дати людям можливість самим вирішити, чи бажають вони підтримувати автобус національного виробника або ж їм більше до вподоби сісти в маршруточку? Якщо автобус гарний, його виберуть і без примусу.
Якою може бути практична реалізація звільнення? Гроші є більш ліквідним товаром, аніж гречка чи соціально справедливі комунальні тарифи. Оскільки люди мають вибір, вони витрачають гроші на себе ефективніше, ніж держава витрачає на них. Відтак, усюди, де можна перевести пільги в гроші, це потрібно зробити. І тут проблемка. Дешевого нікому не потрібного лайна у держави валом, а грошей обмаль. Інакше кажучи, оскільки держава зробила все, щоб гуртожитки були поганими, вона не може просто дати гроші взамін, адже їх не вистачить на жодне альтернативне житло. Що робити?
Одним з вирішень (яке суперечить теперішній державній політиці) могло б бути податкове звільнення громадян. Подивімося, як це реалізовано в США. Не тому, що там краще чи гірше, а просто тому, що воно там є.
Відразу скажу, що звільнення від податків в США є широко поширеною практикою і з податків можна списати дуже і дуже багато, від шкільних підручників до сонячних батарей. Тут йтиметься лише про один з його проявів - так зване стандартне звільнення (standard deduction). Це є звільненням громадянина від оподаткування певної частини його доходів. Таке звільнення універсальне і діє для всіх. Бігати до чиновників і доводити, що ти бідний чи купувати довідки про бідність не потрібно. Якщо ви неодружена/незаміжня людина, то цього року ви можете звільнити від оподаткування $5 800. Тобто, якщо ви школяр і за літо заробили $5 000, ви не платите податків взагалі. Якщо ви заробили $10 000 на рік, то $5 800 з них не оподатковуватимуться, а решта $4 200 оподатковуватимуться за найнижчим податком 10%. Тобто з $10 000 ви віддасте державі $420 федерального (?) податку. Якщо ви при цьому голова домогосподарства, то ви можете звільнити від податків $8 500, а з решти $1 500 стягнуть 10% податок ($150). Тобто, на руках у вас залишиться приблизно* $9 850 (тобто, з $10 000 з вас стягнуть приблизно 1.5%). Якщо ви заробили $30, $60 чи $100 тисяч за рік, то перші $5 800 ($8 500) так само не оподатковуватимуться, а з решти стягнуть податок за хитрою формулою.
Також до стандартного звільнення ви можете додати додаткове звільнення у розмірі трохи більше $1 000* (було $1 050), якщо ви старші від 65 років або сліпі (або ваша дружина чи чоловік сліпий), або $1 300 (зараз трохи більше), якщо ви при цьому не в шлюбі.
У результаті вищеописаних операцій ви отримуєте свободу розпоряджатися своїми коштами.
Резюме: гречка виключає свободу. Свобода не виключає гречку.
* Ще є податки штату, які залежать від штату, іноді є податки міста а також пару соціальних податків, але вони незначні.
**Всі деталі можна перевірити власноруч на сайті IRS (Internal Revenue Service).