Початок історії Пожувавши на вокзалі припасені з батьківщини канапки ми завантажились у потяг. Пробігли 2 вагони, поки в 3-му не знайшли абсолютно вільне "купе", в якому нам вдалося проїхати на сомоті майже до самого кракова... Лише години за півтори до прибуття, коли охочі їхати вже стояли в коридорі нас "ущільнили" аборигени. Завдяки безшовним рейкам, їхати спати у польських потягах досить приємно ("квадрат" не стукає).
Від Галереї Краковської GPS досить швидко вивів нас до хостела, зареєструвалися, покидали речі й пішли пройтися...
Засніжений Краків
Ялинка та святкова ілюмінація
Зайчики
Абориген, який закам'янів за кавою та папіросою
Безліч пам'яток
І була кнайпа, і був смачний глінтвейн, і було тістечко :)
і шлях "додому" (Дім це місце де лежать зарядки до ноута і телефона (с)
umchenia)
Зустрівся нам дорогою трамвай, кінцеву зупинку якого
umchenia озвучила як "тіхій кончік" (нічого такого, просто "тихий куточок")... цей мем "улибав" нас всі два тижні мандрівки :)
На ранок був автобус до аеропорту...
Тільки но ми відмітилися на Visa check, як з місцевого матюгальніка полилися тревожні звуки серен і всіх попросили залишити приміщення...
Панєнки з стійок реєстрації повискакували у чому були
lyudmylam почала готувати фоторепортаж у мордокнижку :) користуючись відкритим вай-фаєм...як виявилося, останнім до Будапешта...
Потупцювали ми так хвилин зі 20ть... і без пояснення причини того, що відбувалося, у сіх запустили в будівлю аеропорту...
Швиденько пройшли сєкюріті (пакетики для рідин у кракові перед сек'юріті за дурно, а у Шарлеруа з автомата по 1 євро) і за кілька хвилин були на борту нашого боїнга...
По переду чекала Жирона...
Далі буде...