Nov 17, 2014 11:20
сьогодні була безсонна ніч у новому будинку біля озера з рибками.
наш дім був наповнений дрібними комарами, а сьогодні балкон, де я планувала займатись йогою залитий гарячим сонцем.
але я не засмучуюсь. чому? тому що жити тут - це вже прекрасна можливість відчути себе живою та вільною. їздити позаду коханого чоловіка на байку, міцно обіймати його своїми тендітними руками і переживати разом моменти тихого щастя, коли прості та банальні речі приносять колосальне та глибоке задоволення.
острів на якому ми поселились - Ко Чанг - абсолютно не є духовним центром, тут немає ані йоги, ані медитації і зовсім відсутні якісь просвітлені люди, але тут є природа і все покрито непрохідними джунглями, які завтра ми плануємо дослідити. тут мавпи вільно переміщаються з гілки на гілку, а листя дерев таке гігантське, що легко може приховати мене і з моїм малям в животику.
вчора, коли коханий розгойдував нас біля моря, я дивилась на маленькі осторови, що зовсім поруч і перенесля в якесь приємне майбутнє, коли я стану мамою і буду тримати тебе міцно на руках, а ти будеш посміхатись мені і легенько стискати пальчиками мої долоні.
моє маля росте в моєму тілі, наповнюється енергією нових фруктів, що я вчора зкуштувала і дуже просить почати знову готувати йому лише корисну їжу, бо смажений рис уже виснажує наше спільне існування.
важка ніч, без снів та сноведінь, біль в голові від втоми. що ж різні дні - різні настрої.