(no subject)
==========
2022-09-14, ср., 00:37
----------
• на рахунок буков, чисел, цифр і безкінечності..
нам треба навчитися "кодувати" символами і робити операції не тільки з простором, але й з часом..
кодування часу при допомозі символів і операції з ним.. ми намагаємося його "кодувати" при допомозі цифр і букв, але тут вони не підходять..
поки виє вітер і ми намагаємося збагнути що вітер нам виє щоб позначити це буквами, проходить час, ти його ще не позначив ніяк а час вже йшов, і неандерталець почув звук в’юги який навчивсь розпізнавати і яким згодом назвав лося, потім бобра, а поки вила завірюха звуками для бобрів і лосів, «під» тими звуками вже йшов час..
тобто такі позначення часу як в нас зараз не мають надії привести нас до чогось що буде мати владу над часом, бо він йде без наших позначень його.. цифрами позначають предмети, приблизно однакові, скажемо, сливи.. а час це не предмет, це щось зв’язане з процессом, появу сонця, повторення появи сонця, процесс, ми намагаємось передати при допомозі символів для кодування кількості слив та пирожних.. потрібні символи для часу не чисельні і не буквенні, скажемо "4 доби".. доба - це щось абстрактне, це зв’язане з процессом руху всього космосу, намагатися виразити це в числах і буквенних позначках, скороченнях таких як «г.», «хв.» - це не тотальне безглуздя, але примітивізм..
потрібна нова кодіровка для часу.. а якщо ми навчимось "кодувати" час, то зможемо і оперувати ним, і в нас буде діючий аналог операції "переслати бабусі 10 років по інтернету"..
йде процесс в космосі, у Вселенній, зміни космосу, зміни Вселенної, і деякі події, такі як схід та захід сонця повторяються з такою частотою яка відповідає нашим внутрішнім ритмам (думок в тому числі), а той космос що за межами нашої уяви - там неясно що відбувається, які процесси там проходять і що там повторюється а що йде хаотично..
подорож по часі.. уявимо що ми знайшли таке поле або таку корпускулу, частицю що при активуванні, впливі на поле або частицю трапляється доки що нами недосліджений «кидок» по часі. це може бути відкрите нами поле або частиця тільки, самі створити, придумати таке напевне ми не можемо, бо не розуміємо добре що таке час.. і ось ми припустимо відкрили такі поля або частиці. це треба взяти, прорахувати, відлетіти на таку відстань від землі яку сонце з сонячною системою(у випадку якщо небесні тіла сферичні) проходить за рік(вперед або назад) взяти таку порцію активувати цих частиць або полей яка дає стрибок по часі на рік(вперед або назад), і якщо старанно все прорахувати то після такої подорожі по часі ми не опинимося у просторі який займає твердь планети плутона на той момент.. а чому тільки шляхом природнього виявленого поля або відкритої корпускули, тому що це потрібна неймовірно велетенська машина, неймовірна кількість механічної енергії, неймовірно потужний евеем, евеем би прорахував усі варіанти рухів космосу за рік а машина переставила б всі речі у космосі, зробила б всі річні механічні переміщення космосу. але така машина і евеем неможливі отже архімед був неправий говорячи «дайте мені точку опори і я переверну землю», хоч і придумав він дійсно чудову систему важілів, блоків і тяг.. перелетів навіть скажем на 11с, одинадцяти швидкостях світла по напрямку де буде земля, на величезну відстань якусь, майже миттєво перелетів(але по часу не перемістився) і потім привів в дію, активував точно відміряний запас частиць часу або включив генератор часового поля на точно відміряну потужність і земля і космос «підтягнулися» в ту точку і в той час де ти є, здійснилася подорож по часу.. а якщо зараз це зробити без передуючої тому подорожі по простору то опинишся в майбутньому але в точці простору на яку якісь небесні тіла прийдуть через ті ж 12.000 років якщо ми припускаємо що земля це планета і ми розлітаємося від точки великого вибуху..
• ми звикли говорити: коли багато кутєрьми то час летить швидко.. отже..
якщо щось відбувається то проходить ’’багато’’ часу, час розтрачається швидко; якщо нічого не відбувається то проходить ’’мало’’ часу, час йде, витрачається, повільно..
на ту ж саму дозу психічної сили коли багато відбувається йде багато часу і коли відбувається мало подій, йде мало часу.. припустимо що психічна сила творить час, тоді та ж сама доза психічної сили з багатьма подіями створює багато часу, і та ж сама доза психічної сили з обмалом подій створює мало часу..
ми в погонє за сілой і за вєчностью, і вєчность єнто Сіла Духа Нєбєснаго, отже в принципі грубо говоря можна сказати що психічна сила це внутрішній час, і тоді:
за ту ж кількість суб’єктивного, внутрішнього часу при багатьох подіях проходить багато зовнішнього часу, за ту ж кількість внутрішнього часу при відсутності подій проходить мало зовнішнього часу.
для вірності пропорцій подивимось на три години нудьги коли лежиш і дивишся в стелю і три години галасливих перекурів і возліяній з друзями в барі (і побачимо що пропорції неправильні вище, а перевернуті) отже: на ту ж кількість зовнішнього часу при багатьох подіях розтрачається мало внутрішнього часу(галдиш в барі тобі все байдуже, всередині нічого не відбувається), і на ту ж кількість зовнішнього часу при обмалі зовнішніх подій витрачається багато внутрішнього часу(і відбувається багато внутрішніх подій)
хай хтось може і довершить мислю, бо я вже тут пас..
2022-09-14, ср., 00:37
----------
• на рахунок буков, чисел, цифр і безкінечності..
нам треба навчитися "кодувати" символами і робити операції не тільки з простором, але й з часом..
кодування часу при допомозі символів і операції з ним.. ми намагаємося його "кодувати" при допомозі цифр і букв, але тут вони не підходять..
поки виє вітер і ми намагаємося збагнути що вітер нам виє щоб позначити це буквами, проходить час, ти його ще не позначив ніяк а час вже йшов, і неандерталець почув звук в’юги який навчивсь розпізнавати і яким згодом назвав лося, потім бобра, а поки вила завірюха звуками для бобрів і лосів, «під» тими звуками вже йшов час..
тобто такі позначення часу як в нас зараз не мають надії привести нас до чогось що буде мати владу над часом, бо він йде без наших позначень його.. цифрами позначають предмети, приблизно однакові, скажемо, сливи.. а час це не предмет, це щось зв’язане з процессом, появу сонця, повторення появи сонця, процесс, ми намагаємось передати при допомозі символів для кодування кількості слив та пирожних.. потрібні символи для часу не чисельні і не буквенні, скажемо "4 доби".. доба - це щось абстрактне, це зв’язане з процессом руху всього космосу, намагатися виразити це в числах і буквенних позначках, скороченнях таких як «г.», «хв.» - це не тотальне безглуздя, але примітивізм..
потрібна нова кодіровка для часу.. а якщо ми навчимось "кодувати" час, то зможемо і оперувати ним, і в нас буде діючий аналог операції "переслати бабусі 10 років по інтернету"..
йде процесс в космосі, у Вселенній, зміни космосу, зміни Вселенної, і деякі події, такі як схід та захід сонця повторяються з такою частотою яка відповідає нашим внутрішнім ритмам (думок в тому числі), а той космос що за межами нашої уяви - там неясно що відбувається, які процесси там проходять і що там повторюється а що йде хаотично..
подорож по часі.. уявимо що ми знайшли таке поле або таку корпускулу, частицю що при активуванні, впливі на поле або частицю трапляється доки що нами недосліджений «кидок» по часі. це може бути відкрите нами поле або частиця тільки, самі створити, придумати таке напевне ми не можемо, бо не розуміємо добре що таке час.. і ось ми припустимо відкрили такі поля або частиці. це треба взяти, прорахувати, відлетіти на таку відстань від землі яку сонце з сонячною системою(у випадку якщо небесні тіла сферичні) проходить за рік(вперед або назад) взяти таку порцію активувати цих частиць або полей яка дає стрибок по часі на рік(вперед або назад), і якщо старанно все прорахувати то після такої подорожі по часі ми не опинимося у просторі який займає твердь планети плутона на той момент.. а чому тільки шляхом природнього виявленого поля або відкритої корпускули, тому що це потрібна неймовірно велетенська машина, неймовірна кількість механічної енергії, неймовірно потужний евеем, евеем би прорахував усі варіанти рухів космосу за рік а машина переставила б всі речі у космосі, зробила б всі річні механічні переміщення космосу. але така машина і евеем неможливі отже архімед був неправий говорячи «дайте мені точку опори і я переверну землю», хоч і придумав він дійсно чудову систему важілів, блоків і тяг.. перелетів навіть скажем на 11с, одинадцяти швидкостях світла по напрямку де буде земля, на величезну відстань якусь, майже миттєво перелетів(але по часу не перемістився) і потім привів в дію, активував точно відміряний запас частиць часу або включив генератор часового поля на точно відміряну потужність і земля і космос «підтягнулися» в ту точку і в той час де ти є, здійснилася подорож по часу.. а якщо зараз це зробити без передуючої тому подорожі по простору то опинишся в майбутньому але в точці простору на яку якісь небесні тіла прийдуть через ті ж 12.000 років якщо ми припускаємо що земля це планета і ми розлітаємося від точки великого вибуху..
• ми звикли говорити: коли багато кутєрьми то час летить швидко.. отже..
якщо щось відбувається то проходить ’’багато’’ часу, час розтрачається швидко; якщо нічого не відбувається то проходить ’’мало’’ часу, час йде, витрачається, повільно..
на ту ж саму дозу психічної сили коли багато відбувається йде багато часу і коли відбувається мало подій, йде мало часу.. припустимо що психічна сила творить час, тоді та ж сама доза психічної сили з багатьма подіями створює багато часу, і та ж сама доза психічної сили з обмалом подій створює мало часу..
ми в погонє за сілой і за вєчностью, і вєчность єнто Сіла Духа Нєбєснаго, отже в принципі грубо говоря можна сказати що психічна сила це внутрішній час, і тоді:
за ту ж кількість суб’єктивного, внутрішнього часу при багатьох подіях проходить багато зовнішнього часу, за ту ж кількість внутрішнього часу при відсутності подій проходить мало зовнішнього часу.
для вірності пропорцій подивимось на три години нудьги коли лежиш і дивишся в стелю і три години галасливих перекурів і возліяній з друзями в барі (і побачимо що пропорції неправильні вище, а перевернуті) отже: на ту ж кількість зовнішнього часу при багатьох подіях розтрачається мало внутрішнього часу(галдиш в барі тобі все байдуже, всередині нічого не відбувається), і на ту ж кількість зовнішнього часу при обмалі зовнішніх подій витрачається багато внутрішнього часу(і відбувається багато внутрішніх подій)
хай хтось може і довершить мислю, бо я вже тут пас..