Lady rain
Добре гуляти під дощем, насолоджуючись чистотою повітря, нікуди не поспішаючи, перестрибуючи калюжі, спостерігаючи за падінням крапель, слухаючи їх перестук по асфальту. Ще краще гуляти під дощем без парасольки. Це взагалі якесь одкровення. Йти, повільно і радісно, посміхатися, підставляти обличчя воді і вітру, відчувати якесь таке єднання з усім навколо, із небом, з землею, з повітрям. Вирватися на хвилину зі звичної життєвої траекторії. Збити оскомину. Відчути, як вода змиває з тебе все несправжнє, все погане, всі чужі емоції і оцінки, всі зайві клопоти і переживання. Відчути легкість і свободу, повну свободу - від усіх. І йти куди ноги несуть. Не звертаючи уваги на те, що подумають про тебе інші люди. Я дуже люблю гуляти під дощем, це надає сил і натхнення жити небанально, не нудячись, а радіючи кожній хвилині.