Дещо про загальну кількісну міру руху і взаємодії всіх видів матерії
Все життя - це, по суті, спосіб управління енергією. У кожної людини є її певний запас, і вона вирішує, як його витратити. Є дії, які збільшують енергію, найпростіші з них - їжа, сон. Є речі, які її лише уявно збільшують - наркотики, алкоголь. Людина ганяється за ілюзією енергії, всемогутності, а насправді нічого цього не отримує. Є дії, які зменшують енергію, це те, що кожен не любить робити: хтось не любить мити посуд, хтось - спілкуватися з начальством. Все побудовано на отриманні і витратах енергії, от тільки мало хто з простих смертних може цим потоком управляти.
Закоханість, приміром, - це тимчасовий неконтрольований концентрований викид енергії, якому не всі можуть знайти гарне застосування. Хтось витрачає цю енергію на турботу про ближнього, а хтось намагається його переробити згідно з своїми вподобаннями, хтось любить, а хтось ревнує. Буває, коли добре слово, підтримка дають енергію, і на цій хвилі хочеться щось робити. Буває, коли якась книга підштовхне на гарні думки, і ти вдячний автору за те, що він жив колись, що написав це, а ти ось зараз прочитав, і це тобі допомогло.
Найкращий спосіб визначення, слід тобі щось робити чи ні, - це зупинитись на хвильку і відчути, звужується чи розширюється енергія під час виконання цієї дії. Якщо це радісно, приємно і хороше, і хочеться робити, і нема ніяких "но", то слід. А якщо мучають сумніви, відчуття провини, зажатості, погані передчуття, то не слід.
Життя багатоваріантне, щодня, навіть в найменший момент. Це схоже на широке-широке розгалуджене дерево, оскільки ваш вибір в кожній окремій ситуації впливає на подальше. Кожен варіант має певну енергетичну характеристику, додатну або від'ємну. (Починаю згадувати пари з логістики, математичних методів оптимізації, там критичний шлях, сума констант приведення і т.ін... Ну, не важливо :) ) І, мабуть, основний момент - потрапити із старта до фінішу, йдучи по тій стежині, у якої сума енергій всіх її частин найбільша.
Закоханість, приміром, - це тимчасовий неконтрольований концентрований викид енергії, якому не всі можуть знайти гарне застосування. Хтось витрачає цю енергію на турботу про ближнього, а хтось намагається його переробити згідно з своїми вподобаннями, хтось любить, а хтось ревнує. Буває, коли добре слово, підтримка дають енергію, і на цій хвилі хочеться щось робити. Буває, коли якась книга підштовхне на гарні думки, і ти вдячний автору за те, що він жив колись, що написав це, а ти ось зараз прочитав, і це тобі допомогло.
Найкращий спосіб визначення, слід тобі щось робити чи ні, - це зупинитись на хвильку і відчути, звужується чи розширюється енергія під час виконання цієї дії. Якщо це радісно, приємно і хороше, і хочеться робити, і нема ніяких "но", то слід. А якщо мучають сумніви, відчуття провини, зажатості, погані передчуття, то не слід.
Життя багатоваріантне, щодня, навіть в найменший момент. Це схоже на широке-широке розгалуджене дерево, оскільки ваш вибір в кожній окремій ситуації впливає на подальше. Кожен варіант має певну енергетичну характеристику, додатну або від'ємну. (Починаю згадувати пари з логістики, математичних методів оптимізації, там критичний шлях, сума констант приведення і т.ін... Ну, не важливо :) ) І, мабуть, основний момент - потрапити із старта до фінішу, йдучи по тій стежині, у якої сума енергій всіх її частин найбільша.