(no subject)

Jan 10, 2008 23:08

між життям і чоловіком
завше мусить упхатись якась кобіта

вимагати взаємності на щодень
і так до гробу

вигадувати, що їсти,
вчити жити

і не може собі чоловік серед усього цього
гармидеру очима просто в небо піти босоніж
не озираючись на дороговкази,
пости та обмежувальні знаки

і не може чоловік без неї
народити собі сина

взяти його за руку

сказати йому: сину

між життям і чоловіком
нема ніяких недомовок

все ясно як день Божий...

та часом, сину, бувають ночі

Галина Крук, з циклу "Кілька непевних віршів чи то про жінку, чи то про смерть"

сперла
нагло сперла в одном дайрике, потому что - круто
очень
Previous post Next post
Up