Ах, мова, мова!..

[el_emen]

Тут, на півдні, весна не весіння,
Що її ми відчути не в стані,
А далеко десь - золото с синню,
По сугір'ях - ліси полум'яні.

Що нам, справді, весна неласкава? -
Ми ж осінніми сповнени снами.
І вже знов, як рум'яна заграва,
Підіймаються буки над нами.

Темне місто внизу заніміло,
І порушує тишу врочисту
Тільки шерех опалого листу,
Коли присмерк надходить несміло.

Пам'ятаєте дня погасання
Та берез золоте шепотіння?
Це була моя мрія остання,
Це була моя казка осіння.