Одарка Сопко (Долгош): Випускники Української академії друкарства із Закарпаття
До 90-річчя кафедри книжкової графіки та дизайну друкованої продукції
Фанатична любов до творення книги від періоду пергаментних манускриптів до найсучасніших книжкових форм має давні традиції книжкової культури, оскільки саме книга для українця завжди була мірилом духовного потенціалу нації [15, 24]. Це особливе ставлення до процесу творення книги передається і зараз значній частині випускників кафедри книжкової графіки та дизайну друкованої продукції Української академії друкарства. І незалежно від того, в які періоди навчалися студенти і як називався заклад та кафедра, добра слава про якісну підготовку фахівців Академії по вул. Підвальній у старовинному Львові є найголовнішим досягненням.
Чимало випускників нашої кафедри із Закарпаття, які після навчання були направлені на роботу до Ужгорода, або таких, що повернулися додому, стали відомими особистостями в мистецькій діяльності, видавничо-поліграфічній сфері та педагогічній роботі. Це відомі закарпатські художники, члени мистецьких спілок і об’єднань, фахові художні та технічні редактори, видавці, дизайнери, вчителі середніх та спеціалізованих мистецьких шкіл, викладачі середньо-спеціальних та вищих художніх закладів.
З числа випускників «п’ятдесятих» Українського поліграфічного інституту відділення художнього оформлення книг та журналів були направлені спеціалісти в Закарпаття на роботу до Республіканського видавництва «Карпати» − Мирослава Макаренко та Михайлина Черкашина, згодом спеціалісти художнього та технічного редагування − Віталій Томашевський та Янош Гашпарович. Це період розквіту видавництва «Карпити», коли виходили багатотисячні тиражі книжкових видань. Фахова робота цих людей залишила чималу спадщину чудових взірців книжкового мистецтва соцреалізму з класичними параметрами ілюстрування та конструювання. Варто нагадати, що ця генерація «книжкових майстрів» доклала немалих зусиль до виховання майбутніх фахівців, які частенько проходили у «Карпатах» видавничу практику під час навчання в «Поліграфі».
Виступаючи своєрідними посередниками в міжкультурному спілкуванні книжкової та книгознавчої культури «випускники» відіграли чималу роль в еволюційному процесі творення нової хвилі книжкових видань в Закарпатті на зламі ХХ-ХХІ ст., а саме 1980-2000 рр.
До групи випускників сімдесятих відносяться Надія Пономаренко, Ласло Гайду, Микола Дем’ян, Олександр Наурсков; вісімдесятих − Богдан Томашевський, Одарка Долгош, В’ячеслав Сливка; дев’яностих − Тетяна Петричко, Леся Вовк, Андрій Манайло, Олександра Гаркуша, Наталія Хухра, Наталія Наумченко, Мальвіна Кустрьо, Леся Слов'янин. Наймолодша випускниця з Ужгорода − Яна Зикова.
Книжкові проекти Надії Пономаренко та Миколи Дем’яна відомі ілюструванням та цікавим дизайном. Співпрацюючи з видавництвом «Карпати», Надія Пономаренко проілюструвала низку книжок для дітей: «Смерековий край» Степана Жупанина [8], «Криниця» Володимира Ладижця [13], «Біля Ільмень-озера» збірка поезії та прози, «Спитай себе» Петра Скунця [16]. Розробила серію «Народна бібліотека» з виданнями творів: Олександра Духновича [17], Юрія Станинця [18], Марка Бараболі [19] та «Шкільну серію» [20] до якої входять 13 видань, макет науково-мистецьких крайових часописів «Суботній Ужгород» та «Екзиль» [21]. Проілюструвала дитяче видання «Бджілка Майя» Вольдемара Бонзельса. У видавництві «Мистецька лінія» здійснила книжковий дизайн видань «Ніжність» та «Вежа» укладача Тетяни Кобаль. Співпраця авторки з київським видавництвом «Дніпро» - ілюстрації до збірки казок «Диво камінної гори», «У неділю рано зілля копала» Ольги Кобилянської [9], «Сестри Матероссі» Альдо Палаццескі [1] із серії «Зарубіжна проза ХХ ст». Для львівського видавництва «Каменяр» художниця виконала ілюстрації до повісті-казки для дітей Григорія Храпача «Золотавка, або пригоди молодої бджілки», до збірника для дітей «Живемо в одному домі» Оксани Сенатович [23]. Для московського видавництва «Книга» виконала ілюстрації до поезії К. Н. Батюшкова «Опыты в стихах».
Микола Дем’ян тривалий час працював у видавництві «Карпати» художнім редактором, пізніше у ВАТ «Закарпаття». Співпрацює і з іншими видавництвами. Він проілюстрував та оформив понад сто книжкових проектів. Розробив макет сучасного дизайну закарпатських газет «Срібна земля» та «Срібна земля - ФЕСТ», оформив та проілюстрував такі видання: ілюстрації до книги «Срібна пряжка» Миколи Яновського, «Обличчя» Василя Густі [5], «Барвінок для майбутнього» Василя Комендаря [10], ілюстрації до казок «Чарівна торба» упорядник Іван Сенько, книг міжвидавничої серії «Карпати»: «Правда і кривда», «Ходили опришки», «Зачаровані казкою». Здійснив книжкові проекти: дизайн збірки поезій «Тернова ніч» Василя Басараба [2] та «Книга любви» Людмили Кудрявської [11], «Мукачівська епопея: хроніка найбрудніших виборів» упорядник Олександр Гаврош [4], «Карпатські писанки» О. Соломченка [24], «Олексанр Духнович» упорядника Михайла Беленя [3], закарпатську антологію поезії та малої прози українських письменників Словаччини «Під синіми Бескидами».
Період кінця 1980-х поч. 1990-х років - формування сучасного видавничо-поліграфічного процесу в Закарпатті. Після створення нової держави − незалежної України -почався період реорганізації державних видавництв. На базі поліграфічних комплексів утворювалися перші акціонерні товариства та приватні структури, такі як: приватне підприємство «Бокор», видавництво «Ґражда», Інформаційно-видавниче агентство «ІВА», «Мистецька Лінія», «Колібрі», видавництво «Карпатська вежа», рекламне агентство «Шарк», «Ліра», «Патент». Змінилося ставлення суспільства до книги. Виникали нові потреби та вимоги до видань, пошуки інших способів розповсюдження та реалізації продукції, формувалося інше − нове розуміння як книжкової, так і книгознавчої культури. Це спонукало до нового розуміння способів оформлення та творення книжкових проектів в іншому ракурсі, з новими ідеями, концепціями та новітніми технічними й технологічними можливостями, які впливали на їх реалізацію.
Напрямок діяльності замовлень цих видавництв охоплював не тільки книжково-журнальні проекти, але й інші види друкованого продукту: рекламні плакати, афіші, листівки, буклети, календарі та ін. Відкрилася нова сторінка в оформленні проектів багатьох видів поліграфічної продукції − графічний дизайн. Особливо це відобразилося в оформленні книжкових видань.
Цікавими проектами книжкових конструкцій відзначені роботи Одарки Долгош. Більшість її робіт була створена у видавництві «Закарпаття», де вона працювала художнім редактором. Серед книжкових проектів, створених нею, варто назвати розробку макету обкладинки-футляру до збірки закарпатських казок «На вербі дзвінчик» упорядника Івана Долгоша [6], книжковий проект серії антологій «Красне письменство Закарпаття»: «Закарпатське оповідання ХХ ст.», «Закарпатська поезія ХХ ст.», «Закарпатська література для дітей ХХ ст.» [14], які були відзначені номінацію в конкурсі «Книга року» та конкурсі «Мистецтво книги» на «Ужгородському книжковому Миколаї», книжковий проект макету «кругової обкладинки» та ілюстрації до вибраних творів Галини Малик «Незвичайна книжка», ілюстрації до казки «Як сонечко крапочки загубило», «Закарпатські замки» упорядника Василя Хланти, проект оформлення роману «Колочава» Івана Долгоша [7] та перевидання роману «Микола Шугай-розбійник» Івана Ольбрахта. Розробила макет крайового часопису для дітей «Віночок».
Книжкове оформлення Олександр Наурсков здійснював у «Редакційно-видавничому відділі управління у справах преси та інформації», «Карпатах», «Бокорі», ВАТ «Видавництві Закарпаття». Заслуговують на увагу розроблений ним проект до серії видань «Письменство Закарпаття»: «Історія карпатських русинів» Михайла Лучкая, відзначений на конкурсі «Мистецтво книги «УКМ» та проект крайового часопису для молоді «Наш рідний край».
Варто виокремити недавно створене «Видавництво Олександри Гаркуші». Саша, так ми її називаємо у вузькому колі «випускників», займається не тільки адміністративною роботою підприємства, але й ілюструванням та проектуванням книг. Її видавництво вже визначило своє обличчя серед літературних та образотворчих книжкових видань. Найвагомішим здобутком видавництва є щойно виданий художній альбом «Адальберт Ерделі» упорядника Антона Ковача [12].
Заслуговує на увагу і «друкарня Романа Повча», керівниками якої є Роман Повч та його дружина Наталка Наумченко, що обрали напрямком діяльності підприємства сучасну рекламну продукцію, проекти якої виконує сама Наталка.
Педагогічна праця закарпатців має чималий досвід роботи з молодим поколінням в середніх, середньо-спеціальних та вищих мистецьких закладах. Член Національної спілки художників України Ласло Гайду − випускник відділення графіки Українського поліграфічного інституту ім. І. Федорова 1975 року, організатор та засновник Хустської дитячої школи мистецтв. Тетяна Петричко працює у школі мистецтв м. Чинадієва. Наталія Хухра - вчитель середньої школи № 5 в Ужгороді. В’ячеслав Сливка, колишній викладач Ужгородського коледжу мистецтв ім. Адальберта Ерделі та засновник видавництва «Колібрі», зараз працює в одному з рекламних агентств Києва. Олеся Вовк та Олеся Слов’янин - викладачі профільних дисциплін коледжу мистецтв. Надія Пономаренко - завідувач кафедри дизайну Закарпатського художнього інституту, заслужений художник України, доцент, та Одарка Долгош-Сопко лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі, голова секції «Графіка» ЗВ НСХУ, ст. викладач інституту.
Ще один із напрямків книгознавчої діяльності - спільні проекти наших «випускників» у міжрегіональному та міжнародному книгознавчому співробітництві. Така форма співпраці дає можливість вивчення та популяризації досвіду як вітчизняних, так і зарубіжних книговидавців [15, 24]. Це українсько-словацькі спільні авторські та видавничі проекти, які здійснюються на базі закарпатських та пряшівських видавництв. Їх можна побачити на видавничих стендах під час проведення щорічного культурно-мистецького заходу «Ужгородський книжковий Миколай». Активність наших випускників відзначена і у виставковій діяльності на авторських, групових, традиційних обласних, всеукраїнських та міжнародних виставках й пленерах. Але найближчими до книги є виставки, що проводяться на «Ужгородському книжковому Миколаї» і презентують закарпатську книгу. У 2002 році в Ужгороді вперше була продемонстрована поціновувачам книжкового мистецтва виставка книжкової ілюстрації, у 2004 − виставка «Фрагменти дизайну» на якій експонувалися проекти графічного дизайну різних видів поліграфічної продукції [22, 164-170].
Підсумовуючи здобутки наших випускників, можна говорити про те, що не залежно від того, де вони живуть чи працюють, завжди пам’ятатимуть старий Львів, вулицю Підвальну, славну Українську академію друкарства і найріднішу кафедру книжкової графіки та дизайну, яка стала для них знаковою у виборі професії, а для багатьох і справою всього життя.
Література
Альдо Палаццескі. Сестри Матероссі. - Дніпро: Київ, 1988.
Басараб В. Тернова ніч. - Ужгород: Мистецька лінія, 2002.
Белень М.Олексанр Духнович. - Ужгород: Мистецька лінія, 2003.
Гаврош О. Мукачівська епопея: хроніка найбрудніших виборів. - Мукачево: Карпатська вежа, 2004.
Густі В. Обличчя. - Ужгород: Карпати, 1985.
Долгош І. На вербі дзвінчик. - Ужгород: ВАТ Видавництво Закарпаття, 2001.
Долгош І. Колочава. - Ужгород: ВАТ видавництво Закарпаття, 2001.
Жупанин С. Смерековий край. - Ужгород: Карпати, 1985.
Кобилянська О. У неділю рано зілля копала... - Дніпро: Київ, 1989.
Комендар В. Барвінок для майбутнього. - Ужгород: Карпати, 1986.
Кудрявська Л. Книга любви. - Ужгород: Мистецька лінія, 2002.
Ковач А. Адальберт Ерделі. - Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2007.
Ладижець В. Криниця. - Ужгород: Карпати, 1985.
Малик Г. Закарпатська література для дітей ХХ ст. - Ужгород: ВАТ видавництво Закарпаття, 2004.
Медведєва В. Книгознавча культура в контексті українського державотворення // Друкарство № 1(42 січень-лютий). - Київ: Бліц-інформ, 2002.
Скунць П. Спитай себе. - Карпати, 1992.
Олександр Духнович. Твори: Народна бібліотека / Упор. О. Рудловчак. - Ужгород: Карпати, 1993.
Юрій Станинець. Юра Чорний: Народна бібліотека / Упор. І. Ребрик - Ужгород: Карпати, 1993.
Марко Бараболя. Проект автономії: Народна бібліотека / Упор. В. Поп: - Ужгород: Карпати, 1993.
Шкільна серія. - Ужгород: Карпати-Ґражда, 1995-2007.
Екзиль // Науково-мистецький часопис /Ред. І. Ребрик, А. Ребрик. - Ужгород: Ґражда, 1996-2007.
Сопко О. Виставкові традиції «Книжкового Миколая» // Вісник Львівської національної академії мистецтв. - Ужгород: Ґражда, 2006.
Сенатович О. Живемо в одному домі, - Львів: Каменяр, 1983.
Соломченко О. Карпатські писанки. - Ужгород: Карпати, 2002.
© Одарка Сопко (Долгош), 2007
© Надія Пономаренко, ілюстрації, 2007