За моїми оцінками "на око" плюс статистика: 1. Тернопіль і Франківськ - всі україномовні, але російськомовні де-не-де є. 2. Луцьк, Рівне - тотальна більшість україномовних, але сегмент російськомовних в принципі помітний. Отже, понад 10%. 3. Львів - тут усе ясно: офіційно кажуть, про 15%, неофіційно були статті, що до 30-33,37% львів"ян російськомовні. Я так і не визначив на око. 4. Ужгород порадував. Звісно всі руснаки-закарпатці у Києві миттєво русифікуються, але у місті реально є дворова україномовна молодь у спальних районах, на око - 75-80% україномовних, але таксі і гоп-гламур-сфери явно російськомовні досі. Тому - 70%, не більше ЗА словами знайомих, наймолодше, молоде покоління мадярів обирає для міжнаціонального спілкування уже українську. 5. Мукачеве. Чоп - явно більш російськомовні. 6. Чернівці - у статейках і на форумах писано було, що молодь русифіковується. Але відтік євреїв і наплив із сіл повинні таки посилювати україномовність. 7. Хмельницький - кажуть про 60-80% україномовних. Показово, що іще наприкінці 80-х Хмельницький "позиціонувався" молоддю як російськоомовне совєцьке місто. 8. Вінниця - може, так само. може трохи менше україномовних: 50-80%, як казав, реально - 60-70% 9. Житомир - не був ((( ганьба)))) - кажуть: від чверті до половини (?) україномовні. 10. Черкаси - Андрухович наприкінці 90-ху брошурі "Мова і політика" писав, що молодь Черкаська говорить уже майже літературною російською. Окремі новинні репортажі показзують, що багато хто говорить російською із явною нашою фонетикою, ніби от щойно переучився. Певно, іде русифікація. 11. Полтава - кажуть, що д половини україномвоні (із суржиком), не знаю... 12. Київ - писав вище. 13. Чернігів - кажуть про 15% україномовних, але тут уже сумніви... далі розглядати облцентри нема сенсу... Далді на Південь і Схід включно із КіровоградщиноЮ, Полтавщиною чомусь тотальна російськомовнітсь і ведення анкет вконтакті російською при можливо україномовності "на вулиці", в реалі - але не в облцентрах.
3. Приблизно 10-15%, від 5% у спальних районах до 25% у центрі 5. Мукачево те саме що і в Ужгороді. Відмінності на суб'єктивному рівні, зустрічав прямо протилежні свідчення людей. Чоп так, він знаходиться на угорськоетнічній території, там у школах за часів СРСР українську не вивчали взагалі. 6. Приблизно те саме що і в Ужгороді. В центрі російськомовних багато (близько половини, плюс-мінус), ближче до окраїн мало. 9-14. Нема сенсу визначати % без визначення кого вважати україномовними. Якщо тих хто говорить в побуті це одне, якщо всюди - зовсім інше. І чим далі на південь і схід, тим більший цей розрив у середньому.
Я у своїх оцінках вважаю україномовними публічно тих, хто розмовляє на вулиці українською, або якщоу сказаному є більшість українських слів. Говірку бабусь-діусів і вихідців із села, мішану мову, суржки - зараховую до української, а "нявкаючу" вимову кіявлян а-ля футболіст Шевченко, зі словами "хай-нехай", "также само", "доця", "пОняла".. "позВоним". "обдурила", "ляж", "бєжи" (в принципі це - все, що лищшилось від української у російському мовленні киян) - до російської. За такою лоігкою переважна більшість мешканців села таки говорить дещо нечистою українською, не суржиком, а доньас і київ говорить рсоійською із місцевою вимовою, теж не суржиком. От, мова пані Люсі Янукович - класична донбасівська російска і таки не суржик. Тут теж є до рчеі динаміка: мова киян 80-х більшої частини 90-х іще під вливом радянської культури і окремих пізніх фільмів про Київ - ставала все більш літературно російською, а за останні 20 років мова киян стала різко ближчою до української за фонетикою. Реально мішаний суржик нині рідкісне явище.
А от щодо вдома-вулиці...Та ясно що треба вулицю заміряти, бо дім то справа приватна і це важко відтсежити "емпірично". Я для себе припускаю, що десь 10% усіх киян і отже 30% мінімуум україномовних киян україномовні лише вдома і зі своїми. Іще відсотків 30% усіх киян маьь когось на рівні батьків-дідів, хто явно спілкувався чи спілкується українською, при тому, що самі вони - ніні. Причому помітний плавний перехід: бабця 70-80 р. - вразно україномвона, її доця 50-55 р. говорить уже російською із вкрапленнямиу країнських слів але із явно українською фонетикою і в принципі легко переходить на українську - син-доча 25-30 рр., який говорить уже типово київською російською і на українську не переходить поза офіціозом.
За час мого навчання у Могилянці повністю русифікувалось 1-2-є західняків, десь 3-є були на межі, але українізувались, десь 4-5 вихідців з Південного сходу, які хотіли були українізуватись - із часом русифікувались остаточно.
Нє, тіки 5 років тому - навесні 2009 випустився. І вже з осені 2009 викладаю, уже майже 5 років. За часті очепятки перепрошую)))) то щось став частіше помилятись при збереженні темпу набору.
Івано-франківськ - російськомовних нема або туристи/по роботі з сходу Львів - 95% українська, російська це в більшості випадків - турист, рідше нащадки радянських переселенців які не українізувались/по роботі з сходу, центру, Росії.
1. Тернопіль і Франківськ - всі україномовні, але російськомовні де-не-де є.
2. Луцьк, Рівне - тотальна більшість україномовних, але сегмент російськомовних в принципі помітний. Отже, понад 10%.
3. Львів - тут усе ясно: офіційно кажуть, про 15%, неофіційно були статті, що до 30-33,37% львів"ян російськомовні. Я так і не визначив на око.
4. Ужгород порадував. Звісно всі руснаки-закарпатці у Києві миттєво русифікуються, але у місті реально є дворова україномовна молодь у спальних районах, на око - 75-80% україномовних, але таксі і гоп-гламур-сфери явно російськомовні досі. Тому - 70%, не більше ЗА словами знайомих, наймолодше, молоде покоління мадярів обирає для міжнаціонального спілкування уже українську.
5. Мукачеве. Чоп - явно більш російськомовні.
6. Чернівці - у статейках і на форумах писано було, що молодь русифіковується. Але відтік євреїв і наплив із сіл повинні таки посилювати україномовність.
7. Хмельницький - кажуть про 60-80% україномовних. Показово, що іще наприкінці 80-х Хмельницький "позиціонувався" молоддю як російськоомовне совєцьке місто.
8. Вінниця - може, так само. може трохи менше україномовних: 50-80%, як казав, реально - 60-70%
9. Житомир - не був ((( ганьба)))) - кажуть: від чверті до половини (?) україномовні.
10. Черкаси - Андрухович наприкінці 90-ху брошурі "Мова і політика" писав, що молодь Черкаська говорить уже майже літературною російською. Окремі новинні репортажі показзують, що багато хто говорить російською із явною нашою фонетикою, ніби от щойно переучився. Певно, іде русифікація.
11. Полтава - кажуть, що д половини україномвоні (із суржиком), не знаю...
12. Київ - писав вище.
13. Чернігів - кажуть про 15% україномовних, але тут уже сумніви...
далі розглядати облцентри нема сенсу...
Далді на Південь і Схід включно із КіровоградщиноЮ, Полтавщиною чомусь тотальна російськомовнітсь і ведення анкет вконтакті російською при можливо україномовності "на вулиці", в реалі - але не в облцентрах.
Reply
5. Мукачево те саме що і в Ужгороді. Відмінності на суб'єктивному рівні, зустрічав прямо протилежні свідчення людей. Чоп так, він знаходиться на угорськоетнічній території, там у школах за часів СРСР українську не вивчали взагалі.
6. Приблизно те саме що і в Ужгороді. В центрі російськомовних багато (близько половини, плюс-мінус), ближче до окраїн мало.
9-14. Нема сенсу визначати % без визначення кого вважати україномовними. Якщо тих хто говорить в побуті це одне, якщо всюди - зовсім інше. І чим далі на південь і схід, тим більший цей розрив у середньому.
Reply
Тут теж є до рчеі динаміка: мова киян 80-х більшої частини 90-х іще під вливом радянської культури і окремих пізніх фільмів про Київ - ставала все більш літературно російською, а за останні 20 років мова киян стала різко ближчою до української за фонетикою. Реально мішаний суржик нині рідкісне явище.
А от щодо вдома-вулиці...Та ясно що треба вулицю заміряти, бо дім то справа приватна і це важко відтсежити "емпірично". Я для себе припускаю, що десь 10% усіх киян і отже 30% мінімуум україномовних киян україномовні лише вдома і зі своїми. Іще відсотків 30% усіх киян маьь когось на рівні батьків-дідів, хто явно спілкувався чи спілкується українською, при тому, що самі вони - ніні. Причому помітний плавний перехід: бабця 70-80 р. - вразно україномвона, її доця 50-55 р. говорить уже російською із вкрапленнямиу країнських слів але із явно українською фонетикою і в принципі легко переходить на українську - син-доча 25-30 рр., який говорить уже типово київською російською і на українську не переходить поза офіціозом.
За час мого навчання у Могилянці повністю русифікувалось 1-2-є західняків, десь 3-є були на межі, але українізувались, десь 4-5 вихідців з Південного сходу, які хотіли були українізуватись - із часом русифікувались остаточно.
Reply
Reply
Українською мовою цікавлюсь і як правник: http://rozbudova.org.ua/images/archive/2011/1-2/Rozbudova-Derjavy-07.pdf
І як соціолінгвіст-аматор: http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/bitstream/123456789/778/1/Kurinnyi_Movno-kulturnyi%20konflikt.pdf
Карти мовні теж роблю, зокрема, цікавився тематикою мови освіти в Україні:
https://www.facebook.com/OleksiyKurinniy/media_set?set=a.141726822542042.23846.100001141751780&type=3
Reply
Львів - 95% українська, російська це в більшості випадків - турист, рідше нащадки радянських переселенців які не українізувались/по роботі з сходу, центру, Росії.
Reply
Leave a comment