Найбільші міста Австро-Угорщини
Позначення в таблиці:
- жовтим у стовбці "Сучасна держава" позначені міста, що зараз знаходяться в слов’янських державах, довгою жовтою лінією підсвічені українські міста;
- у стовбці "сучасна назва" жирним шрифтом виділено столиці сучасних держав;
- у стовбці "оригінальний текст назви" жирним виділено центри першорангових адміністративних одиниць Австро-Угорщини.
У таблиці представлені усі міста Австро-Угорщини, що мали населення понад 30 тисяч людей без передмість.
Як видно з таблиці всього таких міст було 63, в тому числі 7 українських: Львів, Чернівці, Коломия, Дрогобич, Тернопіль, Івано-Франківськ та Стрий. Також у списку присутній Перемишль, який знаходився в зоні розселення українців. Міста з Закарпаття відсутні, населення Ужгорода на той час було 16 тисяч чоловік.
Міста по сучасних країнах:
Угорщина - 15.
Чехія - 12.
Україна - 7.
Румунія - 7.
Австрія - 6.
Хорватія - 4.
Польща - 3.
Італія - 2.5.
Словаччина - 2.
Сербія - 2.
Словенія - 1.5.
По одному з міст, Гориці, після 2 світової війни пройшов кордон і частини міста опинились по різні боки залізного занавісу))) Зараз це італійське місто Gorizia та словенське місто Nova Gorica.
У багатьох міст тодішньої Австро-Угорщини були великі передмістя. Із-за цього фактору чимало немалих міст в список не потрапили, тоді як у список потрапили деякі передмістя найбільших міст(а саме 3 передмістя Праги та 1 передмістя Будапешту).
З українських міст, завдяки передмістям Дрогобич(досі окремі міста Борислав, Трускавець, Стебник) та Івано-Франківськ(зараз уже частини міста) обігнали б Коломию та Тернопіль.
П’яте місто імперії, Трієст, виріс у таке велике місто, оскільки являвся центром, так званої, Австрійської рив’єри: головним морським портом та курортом країни(то був золотий час для важливих портів, нагадаю, на території України тоді найбільшим містом була Одеса, яка в середині 19 століття різко виросла й випередила Львів, що був найбільшим містом України усе середньовіччя). Для австрійської частини імперії Трієст був безальтернативний порт, через нього йшли практично усі вантажні та людські потоки, головним ж портом угорської частини було Фіуме(10 місце в списку). Якщо Фіуме(Ріка) зараз є головним портом Хорватії, то Трієст після першої світової швидко втратив свій особливий статус опинившись на задвірках Італії, у якої виходів до моря було більше ніж треба й без нього, на додачу Трієст після 2 світової з усіх сторін є оточений Югославією/Словенією)))
Зараз найбільшими містами на території що входила до Австро-Угорщини є: Будапешт, Відень, Прага, Загреб, Львів, Краків, Братислава, Брно, Острава, Клуж-Напока, Тімішоара, Любляна, Грац, Чернівці, Кошиці, Новий Сад, Бряшів, Івано-Франківськ та Тернопіль.
Львів тримався на 4 місці аж до кінця 20 століття, коли його обігнала хорватська столиця. Зараз Львів уже є ще й практично обігнаний Краковом.
За ці 100 років найбільше виросли: Загреб(у 10 разів, столиця Хорватії), Острава(у 8.4 рази; правда вона мала великі передмістя, тому число серйозно завищене), Новий Сад(у 6.9 раз), Івано-Франківськ(у 6.7 раз; знову таки передмістя), Любляна(у 6.7 раз, столиця Словенії), Тернопіль(у 6.4 рази), Братислава(у 5.9 раз, столиця Словаччини).
Деякі міста зараз мають населення менше ніж 100 років тому! Переважно це єврейські містечка Угорщини, де єврейське населення масово виїхало/було вбите під час 2 світової, а угорці не понаїхали, проте найкумедніший випадок - це столиця імперії, Відень))) 100 років тому населення Відня було більше ніж зараз, при чому місто входило у десятку найбільших міст світу.
Загалом, список непогано корелює з розмірами історичних центрів й демонструє, що Львів та Чернівці - це зовсім не рядові міста східної Європи у цьому плані. Якщо ви відвідали який-небудь Краків й не зрозуміли, що залізничний вокзал там знаходиться у самому центрі міста, бо коли у 19 столітті будували вокзал, він знаходився за межами міста, а саме місто було розміром метр на метр, то що тут поробиш.
На всякий, до посту вирішив додати трохи карт Австро-Угорщини.
Адміністративний поділ:
Поділ на Австрію та Угорщину та кордони після 1ї світової:
Етнічна карта Австро-Угорщини:
