мандрівка. частина 2
Я так описала тільки перший день у попередньому пості.
То постараюсь в цьому описати всі наступні :)
Отож наш другий день почався хмарним ранком, але вже на щастя без дощу :)
На сніданок ми мали вівсянку (то перший і останній раз, коли ми їли на сніданок щось молочне :) ги-ги ) і чудову каву! Ми з Мартухою любителі доброї кави... такої заварної... з корицею, ванількою, молоком. І саме такою вона була кожного ранку впродовж нашої мандрівки. Хлопці зацінили :)
Хоча сніданок в намет (ну і каву) мав готувати явно хтось інший ;)
Одягнувши мокрий одяг ми рушили в дорогу! Перед нами цього дня були Велика і Мала Сивулі і ночівля під ними на полонині Рущина. Ці місця нам з Мартусею знайомі з 2008 року і мандрівки з КВТ. Саме на ці дві гори ми піднімалися і саме на тому місці ночували.
До речі, цікаве зауваження - саме після КВТ ми здружилися і скоро нашій дружбі буде 5 років. martuha36 - тобі в це віриться? :)
Погода цього дня була чудова - сонце і вітер, тож наш одяг потрохи висихав на нас :)
Краєвиди навколо були прекрасні і ми насолоджувалися характерними Ґорґанівськими каменями з мільйонною історією, далекими горами і свіжим вітром.
До місця ночівлі добралися дуже скоро - десь годинка 5 і мали купу часу на варіння вечері, сушіння речей і навіть нормальне вмивання :)
Варили ми і зупку і рис на друге і тоді ситі і відпочивші лягали спати.
Вирішили ми цієї ночі лягти спати раніше. Тай що залишалося робити - поїли, помилися, навіть чаю з печивом засмакували.
Але спати нам тої ночі таки не довго вийшло. А чому?
Бо був страшенний вітер... ну просто скажений.. .такий, що я думала, що намет зараз вирве з кільками і разом з нами покотить поляною... Чесно..
Спершу ми думали. що цей вітер нас заколише, а потім зрозуміли, що ніфіга :)
Так всі мовчки лежали, перекручувалися з боку на бік і чекали, коли ж той вітер закінчиться, або коли ж то настане ранок.
І тут хтось вирішив випробувати долю (читай, дізнатися котра година) і спитав мене (в мене був годинник з підсвіткою) і на цьому моменті ми всі зрозуміли, що не спимо і почали ржати :)
Так проржали десь зо 2-3 годинки і під ранок таки заснули :)
Ранок почався дощем.. Але потім таки випогодилося.
Третього дня ми йшли до перевалу Легіонів по старому Чехословацько-Польському кордоні. Це такі стовпчики кожні 50-100-200 м (як повезе). Йти було дуже мило, але подекуди місця були ну дуже дикі :) Так класно мандрувати по таких місцях, справді!
По дорозі ми знайшли купу білих грибів! Отак просто.. Біля стежки... А уявіть собі, що би було, якби ми в ліс зайшли і цілеспрямовано їх шукали? Ой, наплечників наших би нам не вистарчило! :)
Можете собі уявити, що в нас було на вечерю? Правильно, грибна юшка і каша з грибами :)
Трішки фоточок на завершення і таки напишу ще третій пост :)
Кохані :)
наша маладая каманда на Сивулі
Підкорюємо нову вершину!
на перевалі Легіонів.
А оце один з тих стопців, що колишній кордон позначали.
Отаких ми грибочків назбирали! Багато-багато! :)
То постараюсь в цьому описати всі наступні :)
Отож наш другий день почався хмарним ранком, але вже на щастя без дощу :)
На сніданок ми мали вівсянку (то перший і останній раз, коли ми їли на сніданок щось молочне :) ги-ги ) і чудову каву! Ми з Мартухою любителі доброї кави... такої заварної... з корицею, ванількою, молоком. І саме такою вона була кожного ранку впродовж нашої мандрівки. Хлопці зацінили :)
Хоча сніданок в намет (ну і каву) мав готувати явно хтось інший ;)
Одягнувши мокрий одяг ми рушили в дорогу! Перед нами цього дня були Велика і Мала Сивулі і ночівля під ними на полонині Рущина. Ці місця нам з Мартусею знайомі з 2008 року і мандрівки з КВТ. Саме на ці дві гори ми піднімалися і саме на тому місці ночували.
До речі, цікаве зауваження - саме після КВТ ми здружилися і скоро нашій дружбі буде 5 років. martuha36 - тобі в це віриться? :)
Погода цього дня була чудова - сонце і вітер, тож наш одяг потрохи висихав на нас :)
Краєвиди навколо були прекрасні і ми насолоджувалися характерними Ґорґанівськими каменями з мільйонною історією, далекими горами і свіжим вітром.
До місця ночівлі добралися дуже скоро - десь годинка 5 і мали купу часу на варіння вечері, сушіння речей і навіть нормальне вмивання :)
Варили ми і зупку і рис на друге і тоді ситі і відпочивші лягали спати.
Вирішили ми цієї ночі лягти спати раніше. Тай що залишалося робити - поїли, помилися, навіть чаю з печивом засмакували.
Але спати нам тої ночі таки не довго вийшло. А чому?
Бо був страшенний вітер... ну просто скажений.. .такий, що я думала, що намет зараз вирве з кільками і разом з нами покотить поляною... Чесно..
Спершу ми думали. що цей вітер нас заколише, а потім зрозуміли, що ніфіга :)
Так всі мовчки лежали, перекручувалися з боку на бік і чекали, коли ж той вітер закінчиться, або коли ж то настане ранок.
І тут хтось вирішив випробувати долю (читай, дізнатися котра година) і спитав мене (в мене був годинник з підсвіткою) і на цьому моменті ми всі зрозуміли, що не спимо і почали ржати :)
Так проржали десь зо 2-3 годинки і під ранок таки заснули :)
Ранок почався дощем.. Але потім таки випогодилося.
Третього дня ми йшли до перевалу Легіонів по старому Чехословацько-Польському кордоні. Це такі стовпчики кожні 50-100-200 м (як повезе). Йти було дуже мило, але подекуди місця були ну дуже дикі :) Так класно мандрувати по таких місцях, справді!
По дорозі ми знайшли купу білих грибів! Отак просто.. Біля стежки... А уявіть собі, що би було, якби ми в ліс зайшли і цілеспрямовано їх шукали? Ой, наплечників наших би нам не вистарчило! :)
Можете собі уявити, що в нас було на вечерю? Правильно, грибна юшка і каша з грибами :)
Трішки фоточок на завершення і таки напишу ще третій пост :)
Кохані :)
наша маладая каманда на Сивулі
Підкорюємо нову вершину!
на перевалі Легіонів.
А оце один з тих стопців, що колишній кордон позначали.
Отаких ми грибочків назбирали! Багато-багато! :)