территорія кохання. або "весь обшир мій - чотири на чотири."
- а давай...?
- а давай!
якщо зовсім коротко: гуляння поблизу Жовтневого палацу, мила бабуся із зайвими квитками - і ми на балконі в очікуванні "дива".
з теоритичного варто зазначити режиссера (Володимир Панков) і доволі цікавий акторський склад: Олена Яковлєва, Петро Кіслов, Іван Жидков, В8ячеслав Разбегаєв, Ігор Ясулович, Андрій Заводюк, Олексій Михайленко.
Світло тмяніє. Суцільна темрява. Раптове м8яке освітлення. Тонка, майже внутрішньосудинна музика. Яковлева у чорному. Перші репліки. За п8ять хвилин з партеру синхронно-бурхливий вигук "по-шля-ти-на!" Це була м8яка реакція на шалену любов головної героїні до слова "трахаться", яке з періодичністю у декілька хвилин вона вигукувала смачно і гордовито.
Це був достатньо красномовний початок. Далі - трьохгодинне сидіння десь у закутку другого ярусу і ненав8язливе дослідження якості деревини сусіднього стільчика - найдієвіший спосіб повільного і жорстокого вбивання часу.
Безсумнівно, акторський склад чудовий. Декорації, завдячуючи М.Обрезкову, майже ідеальні. Звук казковий: живий кларнет - і повітря тане. ( не дарма ж Панков вважається майстром так званої "саунддрами".)
Власне, все, що стосується технічного аспекту виконано надзвичайно. Влучно.
Але, господи - п8єса. Чи ні, не так: "Го-спо-ди п8є-са!" Чи навіть: "Г.о.с.п.о.д.и! П8є.с.а!"
Така собі лемішка з оцупків цинізму, істерики, примітивізму і відчаю. Ви колись змішували в дитинстві пісок зі шматочками листя кульбаб, водою з калюжі і сухою тирсою? Ефект той самий, скажу я вам.
Починаючи гумором і закінчуючи вигуками - сум8яття примітиву. Щось подібне до твору п8ятикласника "Моя сім8я". Тільки зі спеціями - істерика.
Події сплетені, переплетені, перекручені. мов волосся післа тридцять першої хімічної обробки.
З фактів варто додати: після першого акту зала суттєво спустошилася.
Власне, дорогою додому розваги було дві: "а слабо крикнуть громче чем Яковлева?" і імпровізація на тему: "Бо-о-оже...да за эти деньги можно было..."
і задля цілковитої завершеності додаю посилання на більш позитивну рецензію - тут.
*в виде смыслового окончания тут должны были быть еще слова-слова-слова и фраза главной героини: "мужики, мужики...а я хочу себе виолончель."
слов нет.
фраза - осталась.