Leave a comment

vzahalinijak March 23 2010, 13:31:49 UTC
якось так...:'( ...

Reply

dyskurs March 23 2010, 19:32:09 UTC
жаль, що не лягло на душу...
певно, я не повною мірою зумів передати ті неймовірні відчуття перших кроків весни, які переповнювали мене в ці дні...

Reply

vzahalinijak March 23 2010, 19:35:50 UTC
та просто вірш із якимось сумним образом. я мені здалося...

Reply

dyskurs March 23 2010, 19:55:12 UTC
це про солдатиків?
так... у тому образі, як він мені побачився, є сум...
і це добре! тоді я, навпаки, радий, що його передав - і Ви й

Reply

dyskurs March 23 2010, 19:58:38 UTC
...і Ви його вловили.
чи щось інше Ви маєте на увазі?
(для мене це справді дуже важливо, бо йдеться про дуже тонкі речі, які мені хочеться передати віршем - і до відгуку людини, яка може це відчувати, я волію дуже пильно й тонко прислухатися)

Reply

vzahalinijak March 24 2010, 08:59:12 UTC
Так, це.
Мабуть, просто тому, що в мене брат - солдат.

Reply

dyskurs March 24 2010, 09:06:48 UTC
воно навіялося жучками, яких називають солдатиками - один із них є на фото. вони, і ще павучки, прокидаються першими, щойно зійде сніг...
а Вашому братові - швидкого й щасливого повернення з війська!!! по собі знаю, що для «неформатної» людини армія - вкрай малоприємна річ. принаймні мені там було дуже некомфортно

Reply

vzahalinijak March 24 2010, 09:13:22 UTC
дякую.
не знаю.по-моєму, він навпаки втік туди від буднів. відчуваю, що могла б - теж втекла б.

Reply


Leave a comment

Up