Мене тут нема, бо трохи загубилася. Знайду, віднайду, то знову повернуся....
Як можна жити, не помічаючи себе? Правда ж?...
Краплі ужгородського дощу омивають душу.

На запитання "як справи?" відповідаю "добре" і посміхаюся. Насправді якось воно так і є... але десь далеко у самому кінці. Давно мені не було так тяжко, давно я не засинала, тільки-но притулившись до подушки. Уроки, курси, переклад забрали наразі все, усі вільні хвилини мого приватного життя. І навіть зараз я повинна друкувати переклад, а не писати ( Read more... )

 Різдво вже не за горами)) Насправді свято у нас вже відчутне і 24 грудня, коли купа друзів і родичів готують Святу Вечерю, а 25 і 26 вже й колядуємо, хоча своєї Святої Вечері ще й не мали). Але то пусте, бо ж народження Ісусика, те Різдво Христове у серце приходить незалежно від дат ( Read more... )