(no subject)
Сьогодні неділя була днем рефлексії, надії на спокій, вдихування в себе оптимізму, приємної спокійної прогулянки після Служби наодинці додому, перекладу, одного приємного мейлу з Відня і цікавого телефонного дзвінка з Берліну :)
"Відень" мені подає все більше знаків. У такі моменти хочу вірити в знаки!
А дзвінок з Берліну ще раз підтвердив два факти з життя моїх активітетів:
Факт номер 1: якщо ви потрапили в якесь одне мовне (у мене - це німецькомовне) і соціальне (у мене це громадська діяльність, фонди, неформальна освіта дорослих, культура і громадянське суспільство) середовище, то де б ви не перебували, як би не ховалися і як би не починали займатися чимось іншим, вас і так рано чи пізно знайдуть через "колег знайомих учасників колег минулого року знайомих" :) І це дуже приємно! Бо знаходять не просто так, а знаходять бо цінують твою думку, а це вже приємно і думається: ну, Слава Богу! ось тоді і тоді все ж я той проект робила недарма, комусь він і надалі користь приносить :)
Факт номер 2: під час тої телефонної розмови ще раз переконалася в тому, що Закарпаттям (історією і реальним життям) НАБАГАТО БІЛЬШЕ цікавляться і знають інші країни, ніж рідна ненька-Україна. А телефонувала одна режисерка з Берліну, яка у березні приїздить на Закарпаття записувати одногодинну радіо-програму про наш край і шукає цікаві контакти. Тому, ЦІКАВІ закарпатські жж-френди, чекайте у березні від мене телефонних дзвінків :)
Все, перекладаю далі. І не можу дочекатися вечора, коли в ліжку читатиму початий вчора "Музей покинутих секретів" Забужко
"Відень" мені подає все більше знаків. У такі моменти хочу вірити в знаки!
А дзвінок з Берліну ще раз підтвердив два факти з життя моїх активітетів:
Факт номер 1: якщо ви потрапили в якесь одне мовне (у мене - це німецькомовне) і соціальне (у мене це громадська діяльність, фонди, неформальна освіта дорослих, культура і громадянське суспільство) середовище, то де б ви не перебували, як би не ховалися і як би не починали займатися чимось іншим, вас і так рано чи пізно знайдуть через "колег знайомих учасників колег минулого року знайомих" :) І це дуже приємно! Бо знаходять не просто так, а знаходять бо цінують твою думку, а це вже приємно і думається: ну, Слава Богу! ось тоді і тоді все ж я той проект робила недарма, комусь він і надалі користь приносить :)
Факт номер 2: під час тої телефонної розмови ще раз переконалася в тому, що Закарпаттям (історією і реальним життям) НАБАГАТО БІЛЬШЕ цікавляться і знають інші країни, ніж рідна ненька-Україна. А телефонувала одна режисерка з Берліну, яка у березні приїздить на Закарпаття записувати одногодинну радіо-програму про наш край і шукає цікаві контакти. Тому, ЦІКАВІ закарпатські жж-френди, чекайте у березні від мене телефонних дзвінків :)
Все, перекладаю далі. І не можу дочекатися вечора, коли в ліжку читатиму початий вчора "Музей покинутих секретів" Забужко