Feb 23, 2010 22:36
Приїхала мама. За той час, що ми не бачились - у мене посивіли скроні. Що стало причиною для сліз.
Другу годину докладаю шалених зусиль для того, щоб стримувати нерви.
Мама ніяк не звикне, що синочку вже на пенсію скоро. І зовсім не обов'язково мені щоразу розповідати, як готувати борщ, що треба із собою брати їсти і таке інше.Був повний - казала: "ходи в зал". Схуд на 10 кг - каже: "допався як дурний до мила, треба ж міру знати!"
Ну чому, чому я не можу терпіти повчання довше однієї хвилини?
Я правда, дуже стараюсь стримуватись. Ще жодного разу за весь вечір не психанув, не зціпив зуби. Єдине по чому викупаєтсья мій настрій - я дуже тихо розмовляю, старанно артикулюючи кожне слово.
не робіть мені нерви,
настрій,
мама,
життя