Munich beer trip, 2009
Був я, значить, недавно у Мюнхені.
Не сам, правда, а з другом і колегою (для тих хто не поняв - це одн і той же чувак).
Квитки дістались майже на шару, дякуючи Wizzair. В обидва кінці - 30 євро, плюс туди-сюди в аеропорт тут (якшо автобус - то 25 грн. від вокзалу, якщо таксі то в середньому 170 грн.) і там.
Варто зауважити, що Віззи' літають не в сам Мюнхен, а в маленьке містечко за 100 км. із назвою Меммінген. Сказати, що у Міммінгені маленький аеропорт - нічого не сказати. Від літака пішки до терміналу - 20 метрів. Ще хвилини 4 на таможню, де лиса тьотка із колючим поглядом крутить у руках твого паспорта і ставить у ньому штамп. І максимум хвилину, щоб дійти до автобусу на Мюнхен, який (автобус) коштує 18 євро, що на цілих три євроса дорожче, ніж прилетіти в Германію.
Прилетіли пізно. В заброньований за місяць до поїздки хостел потрапили ще пізніше. Але зручно те, що відстань від автобусу, який приходить прямісінько на залізничний вокзал Мюнхена, до хостелу - два рази впасти.
Той вечір я пам'ятаю погано, бо дуже стрємітєльно накидався баварським пивом і глювайном (це вони так глінтвейн називають) прямо у барі хостелу.
Раз вже я висвітлюю ціни, то 41 євро - 3 доби перебування в хостелі, причому 16,5 - за першу добу і 1 євро - бронь.
До центру міста, тобто до площі Marienplatz, яка вважається цетровіше - просто нікуди - хвилин 10 ходу від хостелу. Цей шлях ми долали не менше хвилин 40, зупиняючись бахнути пивка чи зацінити всякий пафос, типу фонтану:
який, незважаючи на середину грудня і мінус 2 із сильним вітром, досі працює.
Marienplatz представляв собою невеликий, але дуже гамірний базар на фоні готичного замку (який побудовано незадовго до 2ї світової):
Нічний замок:
До речі, нічний Мюнхен набагато красивіший ніж при денному світлі:
Так про шо я?
Різдвяний німецький ярмарок - нічим не відрізняється від будь-якого різдвяного ярмарку. За єдиним винятком - там кожні два кроки - можна купити дуже смачний глювайн
або прихавати справжніх мюнхенських сосисок:
які ось так готують
а ось так їдять:
Тепер, власне, про пиво. Пили ми його дуже багато і різного. Але відмітити хочу тільки кілька моментів.
Найліпше пиво у місті - це, звичайно ж HB, або Hofbräu - яке було визнане королем ще у 1400-якомусь сивому році. Відповідно броварня - стала королівською автоматично. Із усіх пабів, які ми відвідали, Hofbräuhaus, безперечно - найбільший за масштабами і найкращий, за атмосферою:
Тупо навпроти нього - паб, у якому наливають пиво із ще більш древньою історією - Ayinger, проте не таке кльове:
Наступний заклад вже потрапляє у категорію ресторанів, проте там нам налили шикарне пиво radler (це сорт такий, як там wise чи porter) - світле пиво із лимонадом.
Обов'язковим для відвідування також є Haxnbauer,
а його фірмова качка - підлягає дегустації
Так, як було дуже холодно, а ми, як настоящі пацани, не взяли із собою підштанків і рукавиць - то міста ми майже не бачили. В основному пили. Але із того що було видно на переходах від пабу до пабу, ми бачили ось таке:
До речі, оті два куполи костьолу, що на дальньому плані - один із символів міста:
Ось зблизька:
Що ж до хостелу, у якому ми жили - це вічно п'яний міжнародний венігрет, у якому можна почути будь-яку мову і побачити будь-яких фріків.
Ще мене вразила кількість дзвіниць із годинниками. Наприклад тільки із центру Marienplatz видно 5 (!) різних дзвіниць.
Ну і з машинами у німців, канєшно ж, всьо получилось.
Ще у них дуже розвинена культура велосипедної їзди. Всюди велосипедні доріжки і повно паркінгів для велосипедів, хоча щастить не всім:
Було - МЕГАКРУТО. Всім рекомендую.
Вся поїздка мені обійшлась десь в районі 300 євро. Що досить скромно, зважаючи на те, що пили ми як не в себе.
Октоберфест - наша мета 2010!
Не сам, правда, а з другом і колегою (для тих хто не поняв - це одн і той же чувак).
Квитки дістались майже на шару, дякуючи Wizzair. В обидва кінці - 30 євро, плюс туди-сюди в аеропорт тут (якшо автобус - то 25 грн. від вокзалу, якщо таксі то в середньому 170 грн.) і там.
Варто зауважити, що Віззи' літають не в сам Мюнхен, а в маленьке містечко за 100 км. із назвою Меммінген. Сказати, що у Міммінгені маленький аеропорт - нічого не сказати. Від літака пішки до терміналу - 20 метрів. Ще хвилини 4 на таможню, де лиса тьотка із колючим поглядом крутить у руках твого паспорта і ставить у ньому штамп. І максимум хвилину, щоб дійти до автобусу на Мюнхен, який (автобус) коштує 18 євро, що на цілих три євроса дорожче, ніж прилетіти в Германію.
Прилетіли пізно. В заброньований за місяць до поїздки хостел потрапили ще пізніше. Але зручно те, що відстань від автобусу, який приходить прямісінько на залізничний вокзал Мюнхена, до хостелу - два рази впасти.
Той вечір я пам'ятаю погано, бо дуже стрємітєльно накидався баварським пивом і глювайном (це вони так глінтвейн називають) прямо у барі хостелу.
Раз вже я висвітлюю ціни, то 41 євро - 3 доби перебування в хостелі, причому 16,5 - за першу добу і 1 євро - бронь.
До центру міста, тобто до площі Marienplatz, яка вважається цетровіше - просто нікуди - хвилин 10 ходу від хостелу. Цей шлях ми долали не менше хвилин 40, зупиняючись бахнути пивка чи зацінити всякий пафос, типу фонтану:
який, незважаючи на середину грудня і мінус 2 із сильним вітром, досі працює.
Marienplatz представляв собою невеликий, але дуже гамірний базар на фоні готичного замку (який побудовано незадовго до 2ї світової):
Нічний замок:
До речі, нічний Мюнхен набагато красивіший ніж при денному світлі:
Так про шо я?
Різдвяний німецький ярмарок - нічим не відрізняється від будь-якого різдвяного ярмарку. За єдиним винятком - там кожні два кроки - можна купити дуже смачний глювайн
або прихавати справжніх мюнхенських сосисок:
які ось так готують
а ось так їдять:
Тепер, власне, про пиво. Пили ми його дуже багато і різного. Але відмітити хочу тільки кілька моментів.
Найліпше пиво у місті - це, звичайно ж HB, або Hofbräu - яке було визнане королем ще у 1400-якомусь сивому році. Відповідно броварня - стала королівською автоматично. Із усіх пабів, які ми відвідали, Hofbräuhaus, безперечно - найбільший за масштабами і найкращий, за атмосферою:
Тупо навпроти нього - паб, у якому наливають пиво із ще більш древньою історією - Ayinger, проте не таке кльове:
Наступний заклад вже потрапляє у категорію ресторанів, проте там нам налили шикарне пиво radler (це сорт такий, як там wise чи porter) - світле пиво із лимонадом.
Обов'язковим для відвідування також є Haxnbauer,
а його фірмова качка - підлягає дегустації
Так, як було дуже холодно, а ми, як настоящі пацани, не взяли із собою підштанків і рукавиць - то міста ми майже не бачили. В основному пили. Але із того що було видно на переходах від пабу до пабу, ми бачили ось таке:
До речі, оті два куполи костьолу, що на дальньому плані - один із символів міста:
Ось зблизька:
Що ж до хостелу, у якому ми жили - це вічно п'яний міжнародний венігрет, у якому можна почути будь-яку мову і побачити будь-яких фріків.
Ще мене вразила кількість дзвіниць із годинниками. Наприклад тільки із центру Marienplatz видно 5 (!) різних дзвіниць.
Ну і з машинами у німців, канєшно ж, всьо получилось.
Ще у них дуже розвинена культура велосипедної їзди. Всюди велосипедні доріжки і повно паркінгів для велосипедів, хоча щастить не всім:
Було - МЕГАКРУТО. Всім рекомендую.
Вся поїздка мені обійшлась десь в районі 300 євро. Що досить скромно, зважаючи на те, що пили ми як не в себе.
Октоберфест - наша мета 2010!