(no subject)
Сьогодні декілька етнографічних замальовок. Найперше, народ тут пунктуальний. Зима почалась за графіком, а не так як у деяких +10С на 1 грудня. До того тут трошки приморожувало, і вітер дув, доволі сильний, і навіть іноді сніжило. Але так, більше для форсу. А в перший день зими вранці включили сніг на повну, мороз -10С і вітер. Все, осінь кінчилась - зима прийшла, як і написано в календарі.
А тепер декілька не звя"заних між собою замальовок.
Наш інтернаціональний колектив збирається, звичайно, на обід. Обговорюються різні теми, від того, що цікавого є на найближчому секонді до тонкощів виробництва сирів. Нещодавно, зайшла мова про сувеніри, хто і що возить із Швеції додому. Аспірантка і В’єтнаму, виявляється, возила місцеву горілку - Абсолют. На зауваження, що дорогувато тут горілку купувати, вона сказала, що у них вся інша пальона. І тут дівчина з Португалії сказала, що Абсолют то фігня, а сама найкраща - Українська з перцем. І я тут ні при чому. Тут одна наша співвітчизниця до мене попрацювала популяризатором української культури.
Декілька днів тому влаштував наш відділ екологічної хімії виїзд на природу. Поїхали недалеко від Умео в приємну місцинку з готелем-музеєм і порогами на річці. Обговорювали особливо актуальні для нас, басурманів, які тут на 2-4 роки, стратегії розвитку університету до 2020 року. Всі басурмани, від португальців до іранців і вьєтнамців, радісно вносили свої пропозиції і тішились з методички в стилі bloody hell, випущеної з цієї нагоди універом. Керівник нашого відділу розповів про, як на мене, цікаві тенденції. Перше, хочуть набирати більше пост-доків, а не аспірантів. З аспірантом нянчитись чотири роки і постійно на нього гроші вибивати, а пост-док - два роки і "давай, дасвіданія". Тому пост-доки універу вигідніші. Друге, мало студентів хіміків, дуже мало. Не хочуть шведи хімічити. Та, власне як і в усьому іншому світі. Полька на це зауважила, що у них хіміків багато випускають. Я сказав, що у нас хіміків теж багато випускають, але працюють вони чомусь консультантами в супермаркетах.
Кожного другого тижня наш відділ збирається на засідання, нажаль не в готелях на природі. Обговорюємо, що нового і цікавого буде найближчим часом. Ходить на ці зібрання не багато людей, оскільки вони відбуваються рано вранці. О 9-00. Тому бул запропоновано аманювати контингент яблуками і печеньками.
Почалися у нас різдвяні ярмарки. Побував сьогодні на одній. В моєму розумінні, різдвяна ярмарка - це гульня з ковбасками, глінтвейном, ведмедем, развісьолими циганами і гармошкою. Дійсність була дещо іншою. Радянський будинок культури. Їй-богу не брешу. Виставка-ярмарок продажу конфіскату. Тільки замість конфіскату вироби народних шведських промислів у вигляді в"язаних носків, дерев"яних ножичків, сушених грибів і березових тумбочок. Продають це все флегматичні шведські бабушки за страшні гроші. Я з горя купив собі пляшку морошкового соку. Наступного тижня ярмарок в місцевому музеї культури та побуту під відкритим небом. Поїду.
А тепер декілька не звя"заних між собою замальовок.
Наш інтернаціональний колектив збирається, звичайно, на обід. Обговорюються різні теми, від того, що цікавого є на найближчому секонді до тонкощів виробництва сирів. Нещодавно, зайшла мова про сувеніри, хто і що возить із Швеції додому. Аспірантка і В’єтнаму, виявляється, возила місцеву горілку - Абсолют. На зауваження, що дорогувато тут горілку купувати, вона сказала, що у них вся інша пальона. І тут дівчина з Португалії сказала, що Абсолют то фігня, а сама найкраща - Українська з перцем. І я тут ні при чому. Тут одна наша співвітчизниця до мене попрацювала популяризатором української культури.
Декілька днів тому влаштував наш відділ екологічної хімії виїзд на природу. Поїхали недалеко від Умео в приємну місцинку з готелем-музеєм і порогами на річці. Обговорювали особливо актуальні для нас, басурманів, які тут на 2-4 роки, стратегії розвитку університету до 2020 року. Всі басурмани, від португальців до іранців і вьєтнамців, радісно вносили свої пропозиції і тішились з методички в стилі bloody hell, випущеної з цієї нагоди універом. Керівник нашого відділу розповів про, як на мене, цікаві тенденції. Перше, хочуть набирати більше пост-доків, а не аспірантів. З аспірантом нянчитись чотири роки і постійно на нього гроші вибивати, а пост-док - два роки і "давай, дасвіданія". Тому пост-доки універу вигідніші. Друге, мало студентів хіміків, дуже мало. Не хочуть шведи хімічити. Та, власне як і в усьому іншому світі. Полька на це зауважила, що у них хіміків багато випускають. Я сказав, що у нас хіміків теж багато випускають, але працюють вони чомусь консультантами в супермаркетах.
Кожного другого тижня наш відділ збирається на засідання, нажаль не в готелях на природі. Обговорюємо, що нового і цікавого буде найближчим часом. Ходить на ці зібрання не багато людей, оскільки вони відбуваються рано вранці. О 9-00. Тому бул запропоновано аманювати контингент яблуками і печеньками.
Почалися у нас різдвяні ярмарки. Побував сьогодні на одній. В моєму розумінні, різдвяна ярмарка - це гульня з ковбасками, глінтвейном, ведмедем, развісьолими циганами і гармошкою. Дійсність була дещо іншою. Радянський будинок культури. Їй-богу не брешу. Виставка-ярмарок продажу конфіскату. Тільки замість конфіскату вироби народних шведських промислів у вигляді в"язаних носків, дерев"яних ножичків, сушених грибів і березових тумбочок. Продають це все флегматичні шведські бабушки за страшні гроші. Я з горя купив собі пляшку морошкового соку. Наступного тижня ярмарок в місцевому музеї культури та побуту під відкритим небом. Поїду.