(no subject)
Днів десять, як занесло мене в Швецію в місто Умео в місцевий університет попрацювати постдоком. Перелетів і потроху обживаюсь.
Сьогодні день задався з самого ранку. Ішов на роботу - знайшов копієчку 5 крон. І як-то кажуть "настроение мое улучшилось". В університеті виявилось, що сьогодні захист дісєра в одного аспіранта. Тема зовсім не моя, але було цікаво порівняти процеси у них і в нас. У нас - це 20 серйозних дядьок і тіток слухають тебе гарного в касцюмі 20 хвилин (20 хвилин позору і кандидат на все життя, як то кажуть в чудовому науковому середовищі). Потім задають питання. Здебільшого, по питанням видно, що роботу ніхто не читав, а доповід слухали з половини. В моєму випадку найбільшу радість викликала назва дісєра. Вона була не сама вдала, за це вчепились і мусолили довго і з радістю. Потім абсолютно ритуальні танці: виступи опонентів, відповіді на письмові зауваження. Потім голосують, а потім - "просимо всіх злегка перекусити". На все про все справді захисту - десь година.
Тут процес дещо відрізняється. Починається захист з виступу опонента. Він хвилин 40 розказував научно-популярно про проблему і показував, що він в ній розбирається. Потім виступав дисертант. Тут перше співпадіння - в касцюмі. Виступав теж хвилин 40. По суті переповідав свої три статті. Потім всіх розпустили на 10 хв пити чай. А потім питання від опонента. І видно було, що дисертант ці питання до того в очі не бачив. Балакали вони в формі бесіди з пів-годинки. А потім питання від комісії. Комісія - три професори. І ці теж бесідували хвилин по 20-30. І видно, що всі троє в темі і роботу бачили. І.. знову співпадіння - всіх просимо до столу. Давали солоні торти з рибним маслом, креветками. Запивали вином. Під час цього всього з"явилась комісія, яка сказала, що тепер цей парень доктор. Всі поаплодували. Все.
А в пів-третього колеги, з якими я сижу в кімнаті, сказали, що пора їсти тортики. У відділі є традиція. Що п"ятниці хтось по черзі пече тортик, відділ збирається і його їсть весь відділ. Сьгодні тортик пік якийсь пацанчик. З усіми витікаючими. Туди був вмішаний і шоколд і мед. Костистенція в тортика була відповідна. Він тянувся. Я теж такий спік би. Всі натішились поки його їли. На наступний тиждень пече китаянка.
Сьогодні день задався з самого ранку. Ішов на роботу - знайшов копієчку 5 крон. І як-то кажуть "настроение мое улучшилось". В університеті виявилось, що сьогодні захист дісєра в одного аспіранта. Тема зовсім не моя, але було цікаво порівняти процеси у них і в нас. У нас - це 20 серйозних дядьок і тіток слухають тебе гарного в касцюмі 20 хвилин (20 хвилин позору і кандидат на все життя, як то кажуть в чудовому науковому середовищі). Потім задають питання. Здебільшого, по питанням видно, що роботу ніхто не читав, а доповід слухали з половини. В моєму випадку найбільшу радість викликала назва дісєра. Вона була не сама вдала, за це вчепились і мусолили довго і з радістю. Потім абсолютно ритуальні танці: виступи опонентів, відповіді на письмові зауваження. Потім голосують, а потім - "просимо всіх злегка перекусити". На все про все справді захисту - десь година.
Тут процес дещо відрізняється. Починається захист з виступу опонента. Він хвилин 40 розказував научно-популярно про проблему і показував, що він в ній розбирається. Потім виступав дисертант. Тут перше співпадіння - в касцюмі. Виступав теж хвилин 40. По суті переповідав свої три статті. Потім всіх розпустили на 10 хв пити чай. А потім питання від опонента. І видно було, що дисертант ці питання до того в очі не бачив. Балакали вони в формі бесіди з пів-годинки. А потім питання від комісії. Комісія - три професори. І ці теж бесідували хвилин по 20-30. І видно, що всі троє в темі і роботу бачили. І.. знову співпадіння - всіх просимо до столу. Давали солоні торти з рибним маслом, креветками. Запивали вином. Під час цього всього з"явилась комісія, яка сказала, що тепер цей парень доктор. Всі поаплодували. Все.
А в пів-третього колеги, з якими я сижу в кімнаті, сказали, що пора їсти тортики. У відділі є традиція. Що п"ятниці хтось по черзі пече тортик, відділ збирається і його їсть весь відділ. Сьгодні тортик пік якийсь пацанчик. З усіми витікаючими. Туди був вмішаний і шоколд і мед. Костистенція в тортика була відповідна. Він тянувся. Я теж такий спік би. Всі натішились поки його їли. На наступний тиждень пече китаянка.