Справа Івана Дем’янюка: експерти з’ясували, що докази його вини - фальшиві
Цей процес, що вже назвали “останнім великим судом над нацистом” - викликав сумніви навіть у експертів з нацизму. Там звернули увагу: судді ігнорують можливу підробку документів. І прецеденти, коли виправдовували десятки прямих виконавців злочинних наказів, але - німецького походження.
Німеччина стала для Івана Дем’янюка країною довічного полону
У німецької преси уже готовий вирок. У заголовках Дем’янюк - останній служка Гітлера. Суддям залишається тільки підтвердити висновок - “Винен”, зазначає адвокат співпозивача Курта Гутманна.
Він наголошує, що Дем’янюк був у Собіборі, про що свідчать документи. Є його службове посвідчення, є транспортні списки травників.
Травниками звався табір біля однойменного польського села. Це була вишкільна база СС для військовополонених. І саме туди міг бути направлений Дем’янюк. Табір комплектували з радянських полонених. Їх готували для охорони електростанцій і складів, але потім “травників” почали залучати до зачисток гетто та охорони таборів смерті. Але в усіх них був один вибір - або піти в Травник, або вмерти.
Як твердить звинувачення, після Травників Дем’янюка доправили в Собібор. Центральний доказ прокуратури - посвідчення, яке надіслали з Москви з архівів КДБ.
Утім, кілька криміналістів заявили, посвідчення має ознаки фальшування: суд запрошував тих експертів, які вважають документ автентичним. Інші, які вважають це підробкою, суд проігнорував. На відповідні запити захисту відмовили.
Побачив дуже незвичну річ у справі Дем’янюка і Кристіан Рютер - експерт номер один у світі, коли йдеться про нацистських злочинців - різке відхилення од звичної практики юриспруденції ФРН.
“Дрібних виконавців чужих наказів у західній Німеччині не судили. Інакше в НДР. Там усім охоронцям концтаборІв висунули типове обвинувачення - пособництво. Дали по 4 або 6 років. Але після об’єднання Німеччини усіх реабілітували як жертв сталінізму і ще й виплатити компенсації“, - зазначив він.
Разюча обставина справи Дем’янюка - свідок Самюель Кунц. Останній був не просто вартовим, а з рангом цугвахман. Упродовж його служби в концтаборі Бєлжец замордували 434 тисячі людей. Після війни Кунц спокійно жив у Німеччині, працював у міністерстві, ходив на процеси як свідок. І ніколи не був звинувачений.
“Багато людей які були серед нацистів працювали після війни в уряді були на військовий посадах були заступниками міністрів, державними секретарями, їх повно було в поліції”, - зазначив журналіст Віктор Тимченко.
Він додає, що зараз у Німеччині з’явився політично-культурологічний тренд - зняти з себе вину і перекласти її на плечі інших людей.
Наразі Німеччина стала для Дем’янюка країною другого і вже довічного полону. Людина без громадянства чекатиме смерті або в німецькій в’язниці, або в німецькому притулку для людей похилого віку.
Народний Огляда