...
Знову вітер тріпоче крила, солодко завмирає серце від стукоту колес. Як дивно: зорі прирекли мене міцно стояти на землі, а я хоч і низько, але лечу над нею, і всі дороги стеляться до моїх ніг.
Можливо, вся справа в Ньому - мій якір, моя гавань і схованка, мій рай на землі. Так легко летіти вперед, відчуваючи під крилом не порожнечу, а надійний прихисток, де кожної миті чекають, аби зігріти закоцюблі пальці - ніжно-ніжно, щоб не зім'яти й пір'їнки з крил....
Можливо, вся справа в Ньому - мій якір, моя гавань і схованка, мій рай на землі. Так легко летіти вперед, відчуваючи під крилом не порожнечу, а надійний прихисток, де кожної миті чекають, аби зігріти закоцюблі пальці - ніжно-ніжно, щоб не зім'яти й пір'їнки з крил....