РАДЖУ ВСІМ!
Запросили на ГОГОЛЬФест.
Купа аванґарду, класичного і здебільшого ні, треш, жлоб-арти всякі (взяла газетку почитати, шо воно є і до чого там справжні унітази - за газетку довелося писати комент у книзі майстрів).
А посеред усього цього натрапила на дещо зовсім інше. Тепле, глибоке й неповторне. Ігор Лещенко. Дуже дивна техніка - ми вирішили, що це вирізано на металічних пластинах, пофарбованих у різні кольори. Страшні, трохи моторошні, нездорові - але, на відміну від усього іншого, такі... (Я ТАК ВІДЧУЛА) добрі! чесні. відверто-щирі. ТЕПЛІ!!!
І коли щастя за наше мистецтво ледь не по вінця заповнило мою нац.свідомість (окрім, звісно, естетичного ега), я побачила, що він вже три роки, як помер. У 44 роки.... Не знаю, від чого, але ТАК творять саме перед близьким кінцем.... і тоді вже стало моторошно по-справжньому...
Але радості за наше мистецтво все ж таки законно додалося.. І віри, чи що воно таке, що все ще буде...
Вдова моряка
Купа аванґарду, класичного і здебільшого ні, треш, жлоб-арти всякі (взяла газетку почитати, шо воно є і до чого там справжні унітази - за газетку довелося писати комент у книзі майстрів).
А посеред усього цього натрапила на дещо зовсім інше. Тепле, глибоке й неповторне. Ігор Лещенко. Дуже дивна техніка - ми вирішили, що це вирізано на металічних пластинах, пофарбованих у різні кольори. Страшні, трохи моторошні, нездорові - але, на відміну від усього іншого, такі... (Я ТАК ВІДЧУЛА) добрі! чесні. відверто-щирі. ТЕПЛІ!!!
І коли щастя за наше мистецтво ледь не по вінця заповнило мою нац.свідомість (окрім, звісно, естетичного ега), я побачила, що він вже три роки, як помер. У 44 роки.... Не знаю, від чого, але ТАК творять саме перед близьким кінцем.... і тоді вже стало моторошно по-справжньому...
Але радості за наше мистецтво все ж таки законно додалося.. І віри, чи що воно таке, що все ще буде...
Вдова моряка