про...
ПРО МРІЇ...
Мріяти можна довго і нещадливо, знищуючи і руйнуючи себе своїми ж мріями. Як то кажуть, "Is that all that you want? Find another dream!"
А я кажу, що за мрією - мрія. Я не мріяв стояти у мікрофона, тепер хочеться чогось більшого і я буду працювати. Але якщо вже так сталось, хочеться аби мій голос чули люди, хочеться чогось більш корисного, ніж розважати... приміром озвучка чи... мрію створити програму на радіо, хай і місцевому, хай і маленькому... але зробити культ, як в ті буремні 30ті, коли радіо створювало настрій і хвилювання мас, коли голос Левітана навіював страх на Гітлера! Про андерґраунд, про пост-рок, про ембієнт і таке інше... але тут мрія добра сама по собі.
Хочу дівчинку :) послухав пісню АнтитілА - Невидимка, почитав текст... це все так кльово і романтично, розчулює... саме кльове те, що це очікуватиме і мене колись, і виконування примх вагітної дружини, і 9 місяців божевільні, яка потім продовжиться - все це заради того дива, яке потім буде тішити тебе до старості років. Вже сам факт такої мрії гріє неймовірно, а якщо й обдумувати деталі... ухуху!)
ПРО ЛЮБОВ...
Шкода, почуття атрофуються. Коли ти голодний, з часом важко, погано, хочеться, але наступає мить, коли ти можеш і зовсім не їсти, так закинутись бутербродиком. Мене постійно кормлять недоїдками, як це не прикро :( не можна сьогодні любити, завтра ні, не можна сьогодні думати, завтра бути зайнятим. Це як двійкова система 0 або 1. Так чи ні. Не можна проявляти таку нещирість, потім можна наткнутись на абсолютну байдужість. Повинно бути взаємність, розуміння того, що це спільне багаття, а не чиєсь більше, менше. Брєд
ПРО МУЗИКУ...
Дістало. Прикро, але дістало. Мене дістали тупі вже не малолєтки, які лише вміють критикувати. В Совку був Цой і Пугачова - багатий, блять, вибір? І всі були щасливі, інші в стороні акурат бухали, курили, кололись і трахались. Верніть мені 5-8 років тому, коли всі знали й чули й любили лише LP, Koяn, Nickelback, Guano Apes, HIM, Nirvana. Всі ходили на Курки, Лайтові раз на місяць, ніхто поняття не мав про "ахуєнний звук" і тд. Слухали і їли те, що нам кормили з ложечки, і знову ж, блять, всі були щасливі, про інших ми вже знаємо, займались тим самим, що і в СРСР.
ПРО ІНТЕРНЕТ...
Дістало. Нема просто слів і емоцій. Він скрізь, усюди. Раніше, це був наче домашній звір, який був не у всіх і всі лиш рахували МБ аби влізти в ліміт. І всяке бидло не мало доступу сюди. А тепер життя і навчання неодмінно пов'язане з цією підлотою (нетом). Я мрію, що куплю загородній будинок-дачу, де не буде хайтеку (максимум радіо, хех) і буду там з родиною насолоджуватись природою, а не пластмасою.
ПРО ЖИТТЯ...
Я незадоволений ним. Є багато що міняти, як виявилось, я думав, що оце я зараз міняюсь, але це була лише поверхня айсбергу. Мій особистий рівень не відповідає дійсності, тому я мудак. Так, чоловікам є властивість сприймати все на особистий рахунок... в жінок все простіше, в них існує "зате"... у мене товстий зад, зате ви бачили Лєнкін? У мене брудна кофтина, зате Катю обризкали машини! (с) передруківка з дуже розумного матового видання
P>S>
Даний запис можна зовсім або частково вважати неадекватним, бо він продиктований моїм паскудним настроєм, головним болем, дощем за вікном і завтрашнім майбутнім походом на воєнку, яка мене шалено задрала. А ще я не висипаюсь і валюсь з ніг з того ритму, який я тримаю зараз. А ще дістало і хочеться спокою на пару днів, сподіваюсь колись влаштувати собі канікули від усього світу.
P>P>S>S>
Хочу в гарячий душ, випити гіркої кави аля Марагаджип, здійснити акт кохання, викурити дорогу цигарку і перебити смак джином з мартіні. Можливо тоді я попущусь.
Мріяти можна довго і нещадливо, знищуючи і руйнуючи себе своїми ж мріями. Як то кажуть, "Is that all that you want? Find another dream!"
А я кажу, що за мрією - мрія. Я не мріяв стояти у мікрофона, тепер хочеться чогось більшого і я буду працювати. Але якщо вже так сталось, хочеться аби мій голос чули люди, хочеться чогось більш корисного, ніж розважати... приміром озвучка чи... мрію створити програму на радіо, хай і місцевому, хай і маленькому... але зробити культ, як в ті буремні 30ті, коли радіо створювало настрій і хвилювання мас, коли голос Левітана навіював страх на Гітлера! Про андерґраунд, про пост-рок, про ембієнт і таке інше... але тут мрія добра сама по собі.
Хочу дівчинку :) послухав пісню АнтитілА - Невидимка, почитав текст... це все так кльово і романтично, розчулює... саме кльове те, що це очікуватиме і мене колись, і виконування примх вагітної дружини, і 9 місяців божевільні, яка потім продовжиться - все це заради того дива, яке потім буде тішити тебе до старості років. Вже сам факт такої мрії гріє неймовірно, а якщо й обдумувати деталі... ухуху!)
ПРО ЛЮБОВ...
Шкода, почуття атрофуються. Коли ти голодний, з часом важко, погано, хочеться, але наступає мить, коли ти можеш і зовсім не їсти, так закинутись бутербродиком. Мене постійно кормлять недоїдками, як це не прикро :( не можна сьогодні любити, завтра ні, не можна сьогодні думати, завтра бути зайнятим. Це як двійкова система 0 або 1. Так чи ні. Не можна проявляти таку нещирість, потім можна наткнутись на абсолютну байдужість. Повинно бути взаємність, розуміння того, що це спільне багаття, а не чиєсь більше, менше. Брєд
ПРО МУЗИКУ...
Дістало. Прикро, але дістало. Мене дістали тупі вже не малолєтки, які лише вміють критикувати. В Совку був Цой і Пугачова - багатий, блять, вибір? І всі були щасливі, інші в стороні акурат бухали, курили, кололись і трахались. Верніть мені 5-8 років тому, коли всі знали й чули й любили лише LP, Koяn, Nickelback, Guano Apes, HIM, Nirvana. Всі ходили на Курки, Лайтові раз на місяць, ніхто поняття не мав про "ахуєнний звук" і тд. Слухали і їли те, що нам кормили з ложечки, і знову ж, блять, всі були щасливі, про інших ми вже знаємо, займались тим самим, що і в СРСР.
ПРО ІНТЕРНЕТ...
Дістало. Нема просто слів і емоцій. Він скрізь, усюди. Раніше, це був наче домашній звір, який був не у всіх і всі лиш рахували МБ аби влізти в ліміт. І всяке бидло не мало доступу сюди. А тепер життя і навчання неодмінно пов'язане з цією підлотою (нетом). Я мрію, що куплю загородній будинок-дачу, де не буде хайтеку (максимум радіо, хех) і буду там з родиною насолоджуватись природою, а не пластмасою.
ПРО ЖИТТЯ...
Я незадоволений ним. Є багато що міняти, як виявилось, я думав, що оце я зараз міняюсь, але це була лише поверхня айсбергу. Мій особистий рівень не відповідає дійсності, тому я мудак. Так, чоловікам є властивість сприймати все на особистий рахунок... в жінок все простіше, в них існує "зате"... у мене товстий зад, зате ви бачили Лєнкін? У мене брудна кофтина, зате Катю обризкали машини! (с) передруківка з дуже розумного матового видання
P>S>
Даний запис можна зовсім або частково вважати неадекватним, бо він продиктований моїм паскудним настроєм, головним болем, дощем за вікном і завтрашнім майбутнім походом на воєнку, яка мене шалено задрала. А ще я не висипаюсь і валюсь з ніг з того ритму, який я тримаю зараз. А ще дістало і хочеться спокою на пару днів, сподіваюсь колись влаштувати собі канікули від усього світу.
P>P>S>S>
Хочу в гарячий душ, випити гіркої кави аля Марагаджип, здійснити акт кохання, викурити дорогу цигарку і перебити смак джином з мартіні. Можливо тоді я попущусь.