Oct 21, 2009 19:38
Вже другий день не можу прокинутися без подвійної кави, ігнорую будильник, кожні дев’ять хвилин відмикаю його на потім, і все повторюється доки не розумію, що якщо зараз не встану з ліжка, то засну і нікуди не піду. Всі дні так схожі, що іноді навіть не відчувається їх переміна.
Хочеться змін. Знайти, щось цікаве для себе, зустріти когось, залишити в минулому всі думки. Хочеться чогось радісного, кольорового, яскравого. Емоцій, вибуху щасливих епізодів, сонечка і яскравої райдуги. Прагну досягти чогось високо, дотягнутися до раніше недосяжного, відчути щось раніше недоступне.
Як часто всього хочеться і чомусь весь час як будильник відкладається на потім.Наче і часу багато, але здається, що його взагалі не має.