Літо посеред зими
Originally posted by freckle06 at Літо посеред зими
Разом з клубом «Добре поїхали» минулих вихідних я побувала у оранжереях ботсаду ім. Фоміна. Це ще одне цікаве місце у Києві. Всі добре знають ту частину ботсаду, яка біля метро університет і часто там гуляють. Але є ще одна - з гарним парком, водними та тропічними оранжереями. І туди також можна потрапити))))
В ботсаду я була вже чотири разу і всі ці рази у водних оранжереях. Тому, коли довідалася про екскурсію до оранжереї з тропічними рослинами, не могла не приєднатися. Більше року я навчалася на Петлюри, щонеділі ходила до метро вулицею Назарівською і кожного разу мій погляд притягувала величезна оранжерея з пальмами. І от нарешті я там побувала))))
Напередодні все місто вкрилося льодом, і звісно, що суботнього ранку ще можна було застати слизькі ділянки. Але незважаючи ні на що, група збирається вчасно біля службового входу в ботсад.
На території слизько і дуже сніжно, але вже за мить ми потрапляємо в справжнє літо.
Нашим екскурсоводом була Тетяна Василівна, вона розповідала дуже цікаво, приділяла увагу кожній рослинці.
Тому я завджи знаходилася на такій відстані, щоб чути її розповідь, хоча дуже кортіло побрести доріжкою і заблукати серед зелених хащів.
Ще час від часу до нас приєднувався Віталій Коломійчук - заступник директора ботсаду, доповнював розповіді Тетяни Василівни.
Ця оранжерея досить стара, але спочатку вона була значно нижчою, потім дах розібрали і добудували. Наразі її висота 30 метрів, і деякі дерева сягають майже самої стелі, оце розміри. Хоча насправді це ще не їх межа.
Батареї
Виявилося, що нагору можна піднятися сходами, які розміщені біля скляної стіни оранжереї.
Зверху добре видно як квітне пальма, а оцю красуню навіть можна потрогати.
Чергове випробування для мене і для моєї акрофобії, йду останньою, щоб не сповільнювати підйом.
Перша частина далася легко, а от на останній ділянція запанікувала - перило лише з одного боку, сходи круті, а з іншого боку скло, через яке відкриваються каркаломні види на місто.
А так виглядають водні аранжереї зверху.
Але я таки доходжу до верху. На фото я виглядаю нормально, але насправді у мене страшенно тремтіли коліна і мені здавалося, що весь майданчик хитається під вагою наших тіл)))) Фото так собі, камеру я тримала однією рукою, бо іншою вчепилася в поручень))))
Види вниз.
А комусь не страшно і навіть селфі роблять)))
Спускаємося
Зупиняємося на майданчику нижче, колишньому даху. Звідси теж гарні види і купа цікавих рослин.
А це так квітне авокадо.
Виявилося що цими плодами полюбляють ласувати пацюки, а працівники довго не могли зрозуміти, хто ж щоночі краде недостиглі плоди.
Селфі-палки наше все, тепер вже не треба паритися і просити когось тебе сфотографувати)))
Гранат, насправді він маленький
Маленький інжир)))
Внизу нас вже чекають, бо далі ми прямуємо до оранжереї з папоротями.
Папороть Оленій Ріг
Різні види папороті
А цьому красеню понад сто років, він пам'ятає ще самого Терещенка.
В наступній оранжереї на нас чекали азалії
Потім ми відправилися у субтропіки, в цій оранжереї було реально жарко, тож довелося знімати верхній одяг.
А от ми і на Мадагаскарі))))
Розповідь про кавове дерево, виявляється його можна вирощувати у квартирі.
Фікус
Бамбук, дивишся на нього і не віриш, що він живий, такий гладенький.
Кориця, та сама з якої роблять прянощі.
На цій ноті залишаємо субтропіки, бо на черзі молодята з весільною фотосесією.
Після субтропіків у великій оранжереї якось вже прохолодно)))
Банани, але вони не їстівні, а технічні, а їх стовбури мають аромат, що нагадує огірок)))
Юбея або слонова пальма, її стовбур справді нагадує ноги слона))))
Пальма досить таки стара і за словами Тетяни Василівни, довго не цвіла, а потім раптом розквітла. Працівники оранжереї зраділи, бо сподівалися зібрати насіння та проростити ще одну таку пальму. Але, на жаль, це в них не вийшло, бо підступні білки з'їли всі плоди...
Рослина роду пасльонових, квіти спочатку фіолетового кольору, а потім поступово стають білими.
І на останок нас чекала оранжерея з орхідними.
На жаль, більшість з них вже відквітла, але все одно можна було побачити дендробіум
Пафіопеділум або просто Венерин черевичок. У цієї орхідеї дуже красиві квіти, але в квартирі рости не буде. На собі перевірила, що тільки не робила, але врятувати не вдалося(((( Тож якщо вам намагатимуться її продати десь у квітковому магазині, не беріть, бо квітів не дочекаєтеся.
Стреліція королівська або райська пташка
Ще бамбук, але цей вже трохи не такий
Ця рослина жива, то тільки здається, що вона суха.
На цьому наша насичена та тривала екскурсія добігла кінця, анонсовано було 1,5 години, а ми ходили цілих три. І головне, що навіть не помітили як збіг час.
Ми попрощалися з Тетяною Василівною і потрапили до рук Віталія Коломійчука, він влаштував ще невеличку прогулянку парковою частиною.
Розповів про різні види сосен.
Провів нас каштановою алеєю та вивів через хвіртку до метро.
А ми он туди піднімалися, аж не віриться)))
Дкую всім за екскурсію. А всім іншим раджу при нагоді відвідати оранжереї ботсаду ім. Фоміна. Детільніше про екскурсії на сайті ботсаду.
Разом з клубом «Добре поїхали» минулих вихідних я побувала у оранжереях ботсаду ім. Фоміна. Це ще одне цікаве місце у Києві. Всі добре знають ту частину ботсаду, яка біля метро університет і часто там гуляють. Але є ще одна - з гарним парком, водними та тропічними оранжереями. І туди також можна потрапити))))
В ботсаду я була вже чотири разу і всі ці рази у водних оранжереях. Тому, коли довідалася про екскурсію до оранжереї з тропічними рослинами, не могла не приєднатися. Більше року я навчалася на Петлюри, щонеділі ходила до метро вулицею Назарівською і кожного разу мій погляд притягувала величезна оранжерея з пальмами. І от нарешті я там побувала))))
Напередодні все місто вкрилося льодом, і звісно, що суботнього ранку ще можна було застати слизькі ділянки. Але незважаючи ні на що, група збирається вчасно біля службового входу в ботсад.
На території слизько і дуже сніжно, але вже за мить ми потрапляємо в справжнє літо.
Нашим екскурсоводом була Тетяна Василівна, вона розповідала дуже цікаво, приділяла увагу кожній рослинці.
Тому я завджи знаходилася на такій відстані, щоб чути її розповідь, хоча дуже кортіло побрести доріжкою і заблукати серед зелених хащів.
Ще час від часу до нас приєднувався Віталій Коломійчук - заступник директора ботсаду, доповнював розповіді Тетяни Василівни.
Ця оранжерея досить стара, але спочатку вона була значно нижчою, потім дах розібрали і добудували. Наразі її висота 30 метрів, і деякі дерева сягають майже самої стелі, оце розміри. Хоча насправді це ще не їх межа.
Батареї
Виявилося, що нагору можна піднятися сходами, які розміщені біля скляної стіни оранжереї.
Зверху добре видно як квітне пальма, а оцю красуню навіть можна потрогати.
Чергове випробування для мене і для моєї акрофобії, йду останньою, щоб не сповільнювати підйом.
Перша частина далася легко, а от на останній ділянція запанікувала - перило лише з одного боку, сходи круті, а з іншого боку скло, через яке відкриваються каркаломні види на місто.
А так виглядають водні аранжереї зверху.
Але я таки доходжу до верху. На фото я виглядаю нормально, але насправді у мене страшенно тремтіли коліна і мені здавалося, що весь майданчик хитається під вагою наших тіл)))) Фото так собі, камеру я тримала однією рукою, бо іншою вчепилася в поручень))))
Види вниз.
А комусь не страшно і навіть селфі роблять)))
Спускаємося
Зупиняємося на майданчику нижче, колишньому даху. Звідси теж гарні види і купа цікавих рослин.
А це так квітне авокадо.
Виявилося що цими плодами полюбляють ласувати пацюки, а працівники довго не могли зрозуміти, хто ж щоночі краде недостиглі плоди.
Селфі-палки наше все, тепер вже не треба паритися і просити когось тебе сфотографувати)))
Гранат, насправді він маленький
Маленький інжир)))
Внизу нас вже чекають, бо далі ми прямуємо до оранжереї з папоротями.
Папороть Оленій Ріг
Різні види папороті
А цьому красеню понад сто років, він пам'ятає ще самого Терещенка.
В наступній оранжереї на нас чекали азалії
Потім ми відправилися у субтропіки, в цій оранжереї було реально жарко, тож довелося знімати верхній одяг.
А от ми і на Мадагаскарі))))
Розповідь про кавове дерево, виявляється його можна вирощувати у квартирі.
Фікус
Бамбук, дивишся на нього і не віриш, що він живий, такий гладенький.
Кориця, та сама з якої роблять прянощі.
На цій ноті залишаємо субтропіки, бо на черзі молодята з весільною фотосесією.
Після субтропіків у великій оранжереї якось вже прохолодно)))
Банани, але вони не їстівні, а технічні, а їх стовбури мають аромат, що нагадує огірок)))
Юбея або слонова пальма, її стовбур справді нагадує ноги слона))))
Пальма досить таки стара і за словами Тетяни Василівни, довго не цвіла, а потім раптом розквітла. Працівники оранжереї зраділи, бо сподівалися зібрати насіння та проростити ще одну таку пальму. Але, на жаль, це в них не вийшло, бо підступні білки з'їли всі плоди...
Рослина роду пасльонових, квіти спочатку фіолетового кольору, а потім поступово стають білими.
І на останок нас чекала оранжерея з орхідними.
На жаль, більшість з них вже відквітла, але все одно можна було побачити дендробіум
Пафіопеділум або просто Венерин черевичок. У цієї орхідеї дуже красиві квіти, але в квартирі рости не буде. На собі перевірила, що тільки не робила, але врятувати не вдалося(((( Тож якщо вам намагатимуться її продати десь у квітковому магазині, не беріть, бо квітів не дочекаєтеся.
Стреліція королівська або райська пташка
Ще бамбук, але цей вже трохи не такий
Ця рослина жива, то тільки здається, що вона суха.
На цьому наша насичена та тривала екскурсія добігла кінця, анонсовано було 1,5 години, а ми ходили цілих три. І головне, що навіть не помітили як збіг час.
Ми попрощалися з Тетяною Василівною і потрапили до рук Віталія Коломійчука, він влаштував ще невеличку прогулянку парковою частиною.
Розповів про різні види сосен.
Провів нас каштановою алеєю та вивів через хвіртку до метро.
А ми он туди піднімалися, аж не віриться)))
Дкую всім за екскурсію. А всім іншим раджу при нагоді відвідати оранжереї ботсаду ім. Фоміна. Детільніше про екскурсії на сайті ботсаду.