"Добре поїхали" у Сирецькому дендропарку
Originally posted by freckle06 at Сирецький дендропарк
Сирецький дендропарк це такий зелений куточок майже в центрі міста про який наіть не всі кияни чули, а ще менше людей там бувало. До того ж парк розташований у такому досить ізольованому місці, що якщо погано знати місцевість, то можна трохи і заблукати, адже вулиця Тираспільська складається з якихось не зв'язаних між собою частин.
Про дендропарк я чула давно, а в літку 2015 навіть трохи пройшлася його територією, пам'ятаю, що мені там сподобалося)))
А минулої неділі туристичний клуб «Добре поїхали» вів туди групу на екскурсію. І я вирішила приєднатися, сходити послухати про сам дендропарк та роздивитися його територію.
Отож недільного ранку, досить таки морозного та сніжного, якраз напередодні притрусило, збираємося біля входу. По вулиці Котовського є вказівники, тож головне дістатися сюди, а тут вже не заблукаєте.
З літа 2016 вхід на територію дендропарку став платний, але плата досить таки символічна - всього 10 грн. Тому при вході відвідувачів зустрічає каса, але до весни вона не працює, а отже в зимовий період вхід на територію вільний.
Наша група досить різноманітна, як-то кажуть від і до, словом зібралися всі вікові категорії.
Нашим гідом по дедропарку була Глухова Світлана Анатоліївна, вона ж є його директором.
ЇЇ розповіді були цікавими та пізнавальними, а тому незважаючи на мороз, який заповзав у рукавички та черевики, ми радісно тупцяли гуськом за нею, роздивляючись верхівки дерев, їх крону, тиси та різні сосни.
Снігу у парку було набагато більше ніж у місті, замість широких доріг були лише протоптані стежинки, тому рухалися один за одним, розтягуючись групою на чималу відстань))))
А зійшовши з доріжки провалювався у сніг, дітям це страшенно подобалося, вони радісно носилися по снігу.
Історія дендропарку починається ще з 1875 року, тоді тут на околиці Києва на хутірі Софіївка знаходився маєток відомого квіткаря Карла Мейєра, який створив показовий демонстраційний парк декоративних культур при квітковому господарстві. Так у 1875 році тут було висаджено тиси далекосхідні, трохи пізніше західні туї, ялини Енгельмана, липи, дуби, частина яких збереглася до нашого часу.
Пізніше у 1950-60 роках цей парк і став базою для створення Сирецького дендропарку з елементами ландшафтного дизайну, а його засновником вважається відомий дендролог Микола Птіцин. За той період було висаджено близько 500 різних видів дерев та кущів.
Територія парку десь приблизно 7 га і складається із двох частин, нижньої та верхньої. Саме в нижній частині можна побачити старі дерева.
Є ще тут три величезні тюльпанові дерева.
По гілкам видно як рясно вони квітли влітку.
Я обов'язково навідатися сюди у момент їх цвітіння. Пам'таю як колись газети і журнали писали, що киянам, які бажають подивитися на квіти тюльпанового дерева слід їхати до Білої Церкви або Ворзеля і чомусь ніхто не згадував, що вони є і в самому місті. Декілька років тому випадково натрапила на тюльпанове дерево у ботсаду ім. Фоміна, воно практично поряд з метро і на нього ніхто не звертає уваги. Але там воне не таке величне, як у Сирецькому дендропарку.
Навколо тюльпанових дерев посаджено півонії, про це дізнаємося зі слів Світлани Анатоліївни, бо під снігом же нічого не видно))). Ще тут можна буде помилуватися квітами бузку, у денддропарку є дві бузкові ділянки, магноліями, садовим жасміном. Словом, весною сюди просто необхідно навідатися ще.
Є тут поважні старезні дуби.
Різні види сосен, тиси.
Проходимо через колишні теплиці, на жаль вони зараз в отакому стані.
За ними невеличка родзинка - коні, вони не належать парку, але їх власники домовилися з парком і тепер для дитячих екскурсій є отаке доповнення. Можна погодувати коня, послухати про них, а це і цікаво і пізнавально.
А ми рушаємо далі до верхньої більш нової частину парку. Дорога проходить серед дерев та кущів і таке враження, що з кожним кроком ти заглиблюєшся у зимову казку.
Отака береза
Пам'ятний знак на честь засновника дендропарку Птіцина.
Платан
Час від часу минаємо лавочки та місця для відпочинку, зараз звісно вони не дуже актуальні, а в теплий період саме те)))
Наша група йде доріжкою, проходить у прохід у живій огорожі і потрапляє в якесь зимове королівство. Сніг так фантастично обліпив дерева, що виникла дивовижна картина.
А це самшит, виявляється ці кущі можна підстигати як душа забажає, утворивши красиві паркани. Коли навкруги все зазеленіє, тут можна буде робити красиві фотографії, проводити весільні фотосесії.
Поступово починаємо повертатися назад.
На зворотньому шляху пройшлися попід парканом, послухали про нахабних забудовників, які прагнуть відхапати ласий шматок землі. На жаль, ця проблема в Києві стала найболючішою...
Діти на свіжому повітрі вже трохи заморилися, тож назад їх довелося нести)))
Якщо придивитися, то можна помітити багато слідів білок та зайців.
Традиційне групове фото)))
Кінцевим пунктом нашої екскурсії стало відвідування теплиці з кактусами та сукулентами. Тут зібрана величезна колекція, деяким кактусам більше 50 років.
Такої кількості різних кактусів в одному приміщенні я ще не бачила, аж очі розбігаються. Є такі дивні та цікаві, що мене важко відірвати від споглядання.
А оці гіганти, більші за людську голову, виросли до такого розміру за 40 років.
Для любителів кактусів тут справжній рай)))
На цьому все, дякуємо Світлані Анатоліївні за чудову екскурсію та прощаємосяз нею. Після того, хто хотів, міг зайти до Зеленого універмагу, де можна було прикупити собі якогось зеленого улюбленця.
Тож дуже раджу навідатися до Сирецького дендропарку, зараз тут гарно, але яка краса буде навесні та влітку, а осінь взагалі буде казковою через різноманітність кольорових відтінків, бо особливостю Сирецького дендропаку є те, що рослини висаджені тут не в систематичному порядку, а в залежності від їх декоративних якостей.
А щоб не прогавити, що і коли буде квітнути, раджу ознайомитися з календарем цвітіння
Всю інформацію про парк, екскурсії та ціни можні знайти на його сайті та сторінці у ФБ.
Сирецький дендропарк це такий зелений куточок майже в центрі міста про який наіть не всі кияни чули, а ще менше людей там бувало. До того ж парк розташований у такому досить ізольованому місці, що якщо погано знати місцевість, то можна трохи і заблукати, адже вулиця Тираспільська складається з якихось не зв'язаних між собою частин.
Про дендропарк я чула давно, а в літку 2015 навіть трохи пройшлася його територією, пам'ятаю, що мені там сподобалося)))
А минулої неділі туристичний клуб «Добре поїхали» вів туди групу на екскурсію. І я вирішила приєднатися, сходити послухати про сам дендропарк та роздивитися його територію.
Отож недільного ранку, досить таки морозного та сніжного, якраз напередодні притрусило, збираємося біля входу. По вулиці Котовського є вказівники, тож головне дістатися сюди, а тут вже не заблукаєте.
З літа 2016 вхід на територію дендропарку став платний, але плата досить таки символічна - всього 10 грн. Тому при вході відвідувачів зустрічає каса, але до весни вона не працює, а отже в зимовий період вхід на територію вільний.
Наша група досить різноманітна, як-то кажуть від і до, словом зібралися всі вікові категорії.
Нашим гідом по дедропарку була Глухова Світлана Анатоліївна, вона ж є його директором.
ЇЇ розповіді були цікавими та пізнавальними, а тому незважаючи на мороз, який заповзав у рукавички та черевики, ми радісно тупцяли гуськом за нею, роздивляючись верхівки дерев, їх крону, тиси та різні сосни.
Снігу у парку було набагато більше ніж у місті, замість широких доріг були лише протоптані стежинки, тому рухалися один за одним, розтягуючись групою на чималу відстань))))
А зійшовши з доріжки провалювався у сніг, дітям це страшенно подобалося, вони радісно носилися по снігу.
Історія дендропарку починається ще з 1875 року, тоді тут на околиці Києва на хутірі Софіївка знаходився маєток відомого квіткаря Карла Мейєра, який створив показовий демонстраційний парк декоративних культур при квітковому господарстві. Так у 1875 році тут було висаджено тиси далекосхідні, трохи пізніше західні туї, ялини Енгельмана, липи, дуби, частина яких збереглася до нашого часу.
Пізніше у 1950-60 роках цей парк і став базою для створення Сирецького дендропарку з елементами ландшафтного дизайну, а його засновником вважається відомий дендролог Микола Птіцин. За той період було висаджено близько 500 різних видів дерев та кущів.
Територія парку десь приблизно 7 га і складається із двох частин, нижньої та верхньої. Саме в нижній частині можна побачити старі дерева.
Є ще тут три величезні тюльпанові дерева.
По гілкам видно як рясно вони квітли влітку.
Я обов'язково навідатися сюди у момент їх цвітіння. Пам'таю як колись газети і журнали писали, що киянам, які бажають подивитися на квіти тюльпанового дерева слід їхати до Білої Церкви або Ворзеля і чомусь ніхто не згадував, що вони є і в самому місті. Декілька років тому випадково натрапила на тюльпанове дерево у ботсаду ім. Фоміна, воно практично поряд з метро і на нього ніхто не звертає уваги. Але там воне не таке величне, як у Сирецькому дендропарку.
Навколо тюльпанових дерев посаджено півонії, про це дізнаємося зі слів Світлани Анатоліївни, бо під снігом же нічого не видно))). Ще тут можна буде помилуватися квітами бузку, у денддропарку є дві бузкові ділянки, магноліями, садовим жасміном. Словом, весною сюди просто необхідно навідатися ще.
Є тут поважні старезні дуби.
Різні види сосен, тиси.
Проходимо через колишні теплиці, на жаль вони зараз в отакому стані.
За ними невеличка родзинка - коні, вони не належать парку, але їх власники домовилися з парком і тепер для дитячих екскурсій є отаке доповнення. Можна погодувати коня, послухати про них, а це і цікаво і пізнавально.
А ми рушаємо далі до верхньої більш нової частину парку. Дорога проходить серед дерев та кущів і таке враження, що з кожним кроком ти заглиблюєшся у зимову казку.
Отака береза
Пам'ятний знак на честь засновника дендропарку Птіцина.
Платан
Час від часу минаємо лавочки та місця для відпочинку, зараз звісно вони не дуже актуальні, а в теплий період саме те)))
Наша група йде доріжкою, проходить у прохід у живій огорожі і потрапляє в якесь зимове королівство. Сніг так фантастично обліпив дерева, що виникла дивовижна картина.
А це самшит, виявляється ці кущі можна підстигати як душа забажає, утворивши красиві паркани. Коли навкруги все зазеленіє, тут можна буде робити красиві фотографії, проводити весільні фотосесії.
Поступово починаємо повертатися назад.
На зворотньому шляху пройшлися попід парканом, послухали про нахабних забудовників, які прагнуть відхапати ласий шматок землі. На жаль, ця проблема в Києві стала найболючішою...
Діти на свіжому повітрі вже трохи заморилися, тож назад їх довелося нести)))
Якщо придивитися, то можна помітити багато слідів білок та зайців.
Традиційне групове фото)))
Кінцевим пунктом нашої екскурсії стало відвідування теплиці з кактусами та сукулентами. Тут зібрана величезна колекція, деяким кактусам більше 50 років.
Такої кількості різних кактусів в одному приміщенні я ще не бачила, аж очі розбігаються. Є такі дивні та цікаві, що мене важко відірвати від споглядання.
А оці гіганти, більші за людську голову, виросли до такого розміру за 40 років.
Для любителів кактусів тут справжній рай)))
На цьому все, дякуємо Світлані Анатоліївні за чудову екскурсію та прощаємосяз нею. Після того, хто хотів, міг зайти до Зеленого універмагу, де можна було прикупити собі якогось зеленого улюбленця.
Тож дуже раджу навідатися до Сирецького дендропарку, зараз тут гарно, але яка краса буде навесні та влітку, а осінь взагалі буде казковою через різноманітність кольорових відтінків, бо особливостю Сирецького дендропаку є те, що рослини висаджені тут не в систематичному порядку, а в залежності від їх декоративних якостей.
А щоб не прогавити, що і коли буде квітнути, раджу ознайомитися з календарем цвітіння
Всю інформацію про парк, екскурсії та ціни можні знайти на його сайті та сторінці у ФБ.