Златопіль колишнє місто, а нині просто історична частина містечка Новомиргород Кіровоградської області
1.
Златопіль з 1959 року це частина містечка Новомиргород Кіровоградської області, яке знаходиться зовсім недалеко від кордону двох областей - Черкаської і Кіровоградської. Попередня назва була Гуляйпіль, тому його часто путають з містом Гуляйполе в Запоріжській області, батьківщиною Нестора Махна. З Черкас доїхати сюди можна на автобусі, який привезе Вас в Златопіль, або дизелем зі станції імені Шевченка, який привезе Вас на околицю Новомиргорода.
Автобус Черкаси Новомиргород
з Черкас
07:40, 11:00, 15:00, 18:00
з Новомиргорода
06:00, 10:45, 14:00, 17:30
Дизель станція імені Шевченка - Помічна ходить щоденно, крім вівторка
з станції імені Шевченка
08:25
з Новомиргороду
13:52
З Києва в Новомиргород ходять автобуси і один потяг. З Сміли до Новомиргорода жахлива дорога, напрямок можна сказати просто.
2. Автостанція переходить в базар, який в свою чергу переходить в церковне подвір'я. Миколаївська церква була зведена в 1809 році, дуже довго церква ця була єдиним православним храмом в Златополі, де 3/4 населення були євреї.
3. Вікіпедія пише що як і зараз біля церкви був базар і різні єврейські лавки, що заважали церковній службі і спричиняли постійний шум і бруд.
4. Зовсім поруч від церкви перлина міста Златопіль -
Златопільська чоловіча гімназія (1895-1891 рр.)
5. Пам'ятка архітектури в жахливому стані. Вже більше 20 років вона не використовується за призначенням. Нагадала мені
Кадетський корпус в Полтаві - така ж шикарна будівля в самісінькому центрі міста з такою долею
6. Поруч нова школа, відкрита в 1992 році, а старий же корпус руйнується.
7. Дата побудови записана римськими цифрами - 1891
8. В гімназії повно сміття і снігу. Перекриття місцями провалились. Сходовий марш ледве тримається, але я все таки ризикнув піднятись наверх.
9. Вікон як і дверей немає
10. Другий поверх
11. Перший поверх
12. Вид на гімназію з вулиць Луначарського х Садова. Вулиці перейменували місцями, що створювало деякі труднощі по знаходженню об'єктів, бо одні місцеві не знали старої назви інші нової, на мапі теж були то старі то нові топоніми
13. Пам'ятник було урочисто відкрито та освячено 25 червня 2010 року. Автор - скульптор В. Димйон. Встановлення пам'ятника відбулось за рахунок зібраних коштів громадян, міського і районного бюджетів та кількох політичних сил
14. Повторюсь, якщо скажу що Шевченко в Новомиргороді схожий на Симоненка в Черкасах
15. Колишній єврейський магазин
16. Як і майже всі історичні будівлі в містечку в жахливому стані
17. Міськрада Новомиргорода знаходиться в Златополі
18. Обшарпана будівля з радянською символікою, якби не прапор то і не сказав би який зараз рік
19. Живемо і працюємо для України
20. Колишній Златопільський клуб. Нині відданий релігійній громаді. В неділю з колонок долинанла служба і молитва за Україну, я так думаю належить він УПЦ КП
21. А це вже внутрішній дворик
22. Ще одна цікава будівля знаходиться між Холодноярською і Кузнечною
23. Будівля ця єврейська лікарня
24. Якщо придивитись то видно зірку Давида
25. Я просто з'єднав лінії
26. Вхід до єврейського кладовища, яке знаходиться на околиці міста - вулиця Єврейська
27. На єврейському кладовищі.
Златопільські “сепаратисти”
Найбільші єврейські громади Чигиринського повіту у 1857 році проживали у Златополі - 5480 осіб з 6680 жителів, Медведівці - 2230 з 3735 жителів, Кам’янці - 1418 з 3950 жителів , Турії - 1372 особи з 3591 жителя.
У Чигиринському повіті в 1859 -1860 роках діяв єдиний паровий млин у Златополі, що належав одеському купцю Ізраїлю Бродському.
На 1858 р. у відомстві Київського навчального округу діяли дворянське училище в м. Златополі, церковноприходські училища в Чигирині та Златополі. У 1832 р в Златополі при дворянському училищі засновано бібліотеку, фонд якої становив 505 найменувань.
Навесні 1919 року євреї Златополя здійснили спробу автономізуватися - створити власні, незалежні від Чигирина органи влади. Для єврейської громади це закінчилося трагічно. 5 березня 1919 року відбулося засідання Златопольських волосного та містечкового виконкомів, яке прийняло рішення про “порушення питання про поділ Чигиринського повіту на два і перетворення м. Златополя в повітове місто”. Із Златополя повідомляли: “В районі волості панує повна анархія, вбивство з метою грабунку щоденно до 10 осіб”. 27 березня загін з Чигиринського полку під командуванням помічника командира батальйону голови військово-польового революційного суду Лопати прибув у Златополь для наведення порядку та збору контрибуції. 31 березня Лопата проголошує містечко на “військовому становищі”, розпускає волосну міліцію. У містечку відбулися погроми. Голова виконкому Златопольської ради солдатських, робітничих і селянських депутатів Д.Кахно повідомляє до Києва: “Лопата став погрожувати виконкому насильством і вести відверту антисемітську пропаганду, на другий день (...) були заарештовані члени виконкому”. В приміщенні виконкому були “розтоптані ногами портрети Ленина, Троцького и Свердлова. Портрети останнього були проколоті штиками”. На запрошення златопольського виконкому до містечка прибув військовий загін з Єлисаветграду. Загін Лопати, що в цей час був розосереджений по волості, був розігнаний, частина солдат заарештована, їм вчинено допит.
5-7 квітня 1919 року в Чигирині відбувся перший Повітовий з’їзд Рад робітничих, селянських та червонокозачих депутатів за участю 186 делегатів. На з’їзді “т. Лопата вносе позачергову заяву про події в м. Златополі, котрі мали наслідком його поранення, смерть декотрих товаришів та роззброєння, а потім і арешт останніх товаришів. (...) З окремою реальністю виявилась зрадницька роля Златопольського містечкового Виконкома. (...) З’їзд заявляє категоричний протест перед Єлисаветградським Виконкомом проти втручання в справи Чигиринського повіту” та передає справу Златопольського виконкому на розгляд ЧК.
А місцеве златопольське керівництво продовжувало ініціювати утворення окремого повіту. 29 квітня за його пропозицією відбулася рада Ставидлянського волосного виконкому та сільських виконавчих комітетів, в ході якого розглянуто питання утворення з 5 волостей нового повіту. Рада постановила такий повіт не утворювати, а перенести повітовий центр з Чигирина до Кам’янки. До неспокійної волості відбув голова Чигиринського Ревкому М.Брайко. Внаслідок весняних подій 1919 року Златополь був поруйнований, багато будинків “спалено і розбито, майже вся третя частина населення м. Златополя виїхала після погрому”. (c) Олександр Солодар
До речі анекдотичний Бердичів, як еталон єврейського містечка, штетла, поступався Златополю в кількісному складі єврейського населення серед всіх мешканців міста - 78,47% у Златополя проти 77,1% у Бердичева.
А ще під містом проходять катакомби, навіть десь карту бачив. Так що є привід повернутись сюди влітку. В наступному записі буде про саме місто Новомиргород.
А зовсім недалеко, поблизу села Злинка Маловисківського району, знаходиться урочище "
Каскади", куди можна доїхати дизелем з Новомиргорода.