\\ Далі має бути створена система, в якій кращі офіцери виходять нагору і стають новими генералами
А чому Ви вважаєте, що в нас немає ротації?
Уже ж замінили недавно 6 генералів.
АТО ішло досить успішно, ми за 2 місяці звільнили 2/3 території, поки Путін не кинув регулярні війська. Які у Вас підстави не довіряти генералам, які за 2 місяці майже очистили Донбас від терористів при тому, що у нас армія взагалі ніколи не воювала (порівняйте скільки часу Росія у Чечні валандалася).
Ви хочете, щоб АТО без жертв обходилося? Це - неможливо.
Щоб підняти полковника до генерала, треба, щоб він себе проявив, а на це потрібен час. За 2 дні полковники генералами не стають :)
А проблема довіри чи недовіри до керівництва зав'язана на глибинні психологічні установки українців. Це - національна риса - по хамськи ставитися до свого керівництва і не прощати йому нічого. А на цій рисі спекулюють воріженьки.
Згадайте у які котли потрапили радянські війська під Харковом і Києвом у 41-му, а там же купа українців була.
Згадайте як Жуков проводив переправу через Дніпро нашими трупами.
Чому українці простили імперському керівництву таке скотське ставлення (моя бабуся все життя молилася на Сталіна, і не тільки вона), а своїм керівникам ми нічого не прощаємо. І не віримо. Пару місяців тому обрали Президента і тепер самі його опльовуємо, віримо кожній макітрі у балаклаві, яка репетує, що нас зливають.
Я ж повторюю: армія - це закрита, вертикальна структура. Там накази спускаються згори, а не з Віче. Ми обрали Головнокомандувача, який має вирішувати проблеми, в т.ч. і кадрові. і звертатися з ними треба до Головнокомандувача. Порох же проводив зустріч із волонтерами, от і розказали б йому про всі проблеми.
Де він за 2 місяці візьме геніальних полководців? Чому Ви вважаєте, що Прездент-Головнокомандувач не знає про ті проблеми, про які зараз репетують парасюки, бутусови і Семенченки?
Те, що здається простим кухарці, чи диванному аналітику - в реалі не так просто.
Свіжий приклад істерика з приводу незакритого кордону. Всі кричали: чому не закрили кордон і звинувачували владу, що вона хоче подовше потягти війну. Коли спробували закрити кордон - москалі стали гатити з Градів - і доморощені стратеги нарешті переконалися, що закрити кордон не так легко, як їм здається.
Проблему невиправданої недовіри до військового і політичного керівництва треба вирішувати в тому числі шляхом зміни інформаційної політики.
Але у нас ЗМІ на відміну від РФ так не контрольовані, вони належать різним власникам і трансоюють те, що вигідно власникам і мочать тих, на кого їм вкажуть.
А чому Ви вважаєте, що в нас немає ротації?
Уже ж замінили недавно 6 генералів.
АТО ішло досить успішно, ми за 2 місяці звільнили 2/3 території, поки Путін не кинув регулярні війська. Які у Вас підстави не довіряти генералам, які за 2 місяці майже очистили Донбас від терористів при тому, що у нас армія взагалі ніколи не воювала (порівняйте скільки часу Росія у Чечні валандалася).
Ви хочете, щоб АТО без жертв обходилося? Це - неможливо.
Щоб підняти полковника до генерала, треба, щоб він себе проявив, а на це потрібен час. За 2 дні полковники генералами не стають :)
А проблема довіри чи недовіри до керівництва зав'язана на глибинні психологічні установки українців. Це - національна риса - по хамськи ставитися до свого керівництва і не прощати йому нічого. А на цій рисі спекулюють воріженьки.
Згадайте у які котли потрапили радянські війська під Харковом і Києвом у 41-му, а там же купа українців була.
Згадайте як Жуков проводив переправу через Дніпро нашими трупами.
Чому українці простили імперському керівництву таке скотське ставлення (моя бабуся все життя молилася на Сталіна, і не тільки вона), а своїм керівникам ми нічого не прощаємо. І не віримо. Пару місяців тому обрали Президента і тепер самі його опльовуємо, віримо кожній макітрі у балаклаві, яка репетує, що нас зливають.
Я ж повторюю: армія - це закрита, вертикальна структура. Там накази спускаються згори, а не з Віче. Ми обрали Головнокомандувача, який має вирішувати проблеми, в т.ч. і кадрові. і звертатися з ними треба до Головнокомандувача. Порох же проводив зустріч із волонтерами, от і розказали б йому про всі проблеми.
Де він за 2 місяці візьме геніальних полководців? Чому Ви вважаєте, що Прездент-Головнокомандувач не знає про ті проблеми, про які зараз репетують парасюки, бутусови і Семенченки?
Те, що здається простим кухарці, чи диванному аналітику - в реалі не так просто.
Свіжий приклад істерика з приводу незакритого кордону. Всі кричали: чому не закрили кордон і звинувачували владу, що вона хоче подовше потягти війну. Коли спробували закрити кордон - москалі стали гатити з Градів - і доморощені стратеги нарешті переконалися, що закрити кордон не так легко, як їм здається.
Проблему невиправданої недовіри до військового і політичного керівництва треба вирішувати в тому числі шляхом зміни інформаційної політики.
Але у нас ЗМІ на відміну від РФ так не контрольовані, вони належать різним власникам і трансоюють те, що вигідно власникам і мочать тих, на кого їм вкажуть.
Reply
Leave a comment