З приводу перейменування Дніпропетровська.
Я ще років десять тому пропонував таке. (і це задокументовано).
Назву міста не міняти, але змістити акценти походження цієї назви.
Бо:
1.економія коштів,
2.більшість людей, а особливо молоді взагалі не знають, що теперішня назва йде від якогось революціонера Петровського. Хтось думає, що назва Дніпропетровськ - на честь рос. царя Петра І. Місто Петра на Дніпрі, хе-хе. А памятник біля вокзалу - це памятник Леніну. 2 рази хе-хе.
Отже, моя пропозиція ще 10 років тому була така. Увіковічнити в назві нашого міста імя нашого видатного земляка, одного з найкращих українських прозаїків усіх часів - Віктора Домонтовича (справжнє прізвище Петров).
П.С. Одразу упереджую закиди противників моєї ініціативи. Так, Петров-Домонтович був не тільки талановитим письменником і вченим, але НКВД-ним шпіоном. І так, жінку у свого друга неокласика Зерова відбив. Чим навряд чи може бути позитивним прикладом для підростаючого покоління. :)
АЛЕ лише уявіть ЯК "переймунування" міста на честь українського письменника може вплинути на популяризацію всієї модерної української літератури 20-го століття, а значить культурного та національного розвитку Придніпров'я.
П.П.С. Для тих хто в танку. Домонтович - це такий дядько, який на двадцять років раніше від відомого всьому світу москаля Набокова розкрив тему "Лоліти" у своїй творчості. І зробив це, на мою думку, набагато цікавіше ніж вищезазначений автор.
І так, Домонтович народився саме у нашому місті. :)
На фото обкладинка книжки Віктора Петрова-Домонтовича "Дівчинка з ведмедиком" (так-так, та сама наша українська Лоліта :)