Максим Січеславець, «Східний вал.1985» (альтернативні історії про Дніпропетровськ і Січеслав)
Максим Січеславець, «Східний вал.1985» (альтернативні історії про Дніпропетровськ і Січеслав)
Що мене завжди найбільше вражає у творах альтернативної історії - це те, з якою сміливістю фантазують їхні автори. Якщо ж тематика твору стосується безпосередньо твоєї малої батьківщини то це вражає і бентежить ще більше.
У романі «Східний вал.1985» автор пробує уявити і показати нам ситуацію, коли в 1943 році радянським військам не вдається форсувати Дніпро, і Україна опиняється розділеною на дві частини. Лівобережна стає звичайною УРСР, а правобережна, під протекторатом Німеччини - націоналістичною Україною. Місто Дніпропетровськ відповідно розділяється на дві частини - радянський Дніпропетровськ на лівому березі, і капіталістичний Січеслав - на правому.
Інтригує, чи не так? Автор пропонує читачу подивитись як би існували поруч ці два нібито однакові від початку українські суспільства роз’єднані природною перешкодою у вигляді річки Дніпро, на кшталт того як були колись розділені Східний і Західний Берлін.
Але щоби краще зануритись у пропоновану атмосферу, оповідь твору дуже розумно ведеться не про різні політичні аспекти, а про прості такі і зрозумілі речі як секс і футбол. Ну справді, адже це безумовно хвилює і цікавить більшість людей незалежно від політичного строю або порядку. І тут звісно випливає багато цікавих деталей і навіть комічних ситуацій. Але не буду переповідати їх, щоб не бути спойлером.
Загалом книга читається з цікавістю, тим більше що хоча сучасна українська література й розвивається взагалі доволі таки непоганими темпами у всьому різноманітті жанрів, але якраз напрямок саме альтернативної історії у ній майже не представлений. Наприклад у сусідній Росії у цьому жанрі виходять десятки книжок щороку. І значна частина з них присвячена саме Україні. Що вже ті москалі про нас тільки не повигадували!
Інтриги додає той факт, що цієї осені відзначається 70-річчя битви за Дніпро. Передбачаючи, що нинішня влада очевидно буде знову «надувати щоки» традиційними пафосними промовами і акціями з даного приводу, гадаю книга «Східний вал.1985» може трохи змістити акценти шаблонних святкувань. І можливо замість бравурних промов у стилі «Ми пабєділі!» нарешті більше уваги приділять пам’яті всіх хто загинув, або кому ця падлюка-війна спаскудила все їхнє подальше життя. А таких, тих, кого радянська влада залишила на початку війни напризволяще, а потім все життя тицяла в морду - «біл на окупірованой території» - в нашій області була більшість.