Українізація м. Кам'янця у 1919 році
Йшов 1919 рік - період Української Народної Республіки. На той час Кам'янець був тимчасовою (а як виявилось останньою) столицею УНР. Але за час короткого свого існування (1918-1920-і рр.) встигла залишити про себе чимало свідчень, які так і не встигла знищити Радянська влада.
Відомі факти, коли в архівах знищувались документи, які відносились до цього періоду. Але у збережених джерелах можна ще знайти чимало цікавої інформації, яка здатна пролити світло на багато речей і може слугувати базою для ще не одного дослідження. Для самого себе було цікавим знайти замітку у місцевій газеті 1919 року, із якої слідує те, що керівництво УНР переймалося не тільки військовими справами, а й цивільними. Одна з них - це українізація міста. Тема, яка актуальна й досі. Але якщо тоді молодій республіці було всього 2 роки і вона вже серйозно взялася за цю проблему, то у нас починають задумуватись тільки зараз (у 1990-х роках в основному обійшлося тільки частковим перейменуванням вулиць). Нижче подаю замітку із газети "Подольскій край", в яій говориться про те, як керівництво УНР планувало повністю українізувати місто. Текст подано дослівно.
***
Украінізація Кам'янця.
КАМ'ЯНЕЦЬ 26 УII Міністерство Внутрішніх Справ звернулося до п. подільського губерніального комісара з такою заявою:
М. Кам’янець, в яному зараз пробуває уряд украінськоі народньоі республіки, являється тимчасовою столицею республіки, через що м. Кам’янець повинен мати відповідний зовнійшний вигляд; московське панування, яке довгий час було на Вкраіні залишило м. Кам’янці багато своїх слідів як напр. в ріжних назвах улиць, площ. написах московською мовою на вивісках і т. и. що в даний мент в столиці республіки недопустимо.
З огляду на це міністерство пропонує негайно вжити заходів до знищення в м. Кам’янці зазначених вище слідів чужоземного панування.
Так необхідно по згоді з військовою владою та місцевим самоврядуванням переіменувати площі і улиці м. Кам’янця шляхом реставраціі старих історичних назв або наіменуванням іменем героів нашої минувшини та сучасних діячів культури і війни; нові назви площ і вулиць необхідно уставити в особливій комісіі складеноі з представників комісаріату, військової влади мійськоі думи, університету і просвіти.
Необхідно наказати усім власникам торговельних і промислових закладів, а також ріжним інституціям, аби вивіски писалися лише на державній мові; старіж вивіски були негайно зняті і протягом короткого часу були замінені на відповідні українські граматично написані на блясі тривалою фарбою; за виконанням цього необхідно неухильно стежити, при випадках саботування притягати до відповідальности.
Також необхідно рішуче заборонити вживання московських і польських гербів та фарб, демонстративне вживання московської і польської мови у публічних місцях та инші прояви ворожого відношення до української державности.
УТА.
