Російський кінематограф: стан пацієнта
Недавно розмовлялось якось про російське кіно, я казав про те, що мене бісить менталітет і коло тем російських фільмів, які крутяться по телебаченню (втім, телевізор бачив дуже давно) і що поступово у мене виробилась алергія на них. Кримінальні, навколокримінальні, сімейні, військові теми - не влаштовує ніщо, спроба росіян зняти видовищну фантастику накрилась мідним тазом (не проти ночі згадуючи, тьху-тьху, «Обитаемый остров»)
А зараз задумався: невже все і дійсно так погано? Невже немає російського кіно, в якому б настільки ж відчувався пульс життя, як хоча б у деяких голівудських бойовиках, в якому були б певні інтелектуальні претензії? Ситуація ускладнюється тим, що у кіно я далеко не знавець і не гурман, хоча можу досить точно відрізнити те, що подобається - можливо, є якась особлива ніша інтелектуального кіно, але оцінити належно я її не зможу.
Будь ласка, переконайте мене, що пацієнт швидше живий, ніж мертвий.