Весловий танкер, або Маневр капітана Сміта
Оригинал взят у gorky_look в Гребной танкер, або Маневр капитана Смита
Я не надто полюбляю конспірологію і альтернативну реальність, особливо в політиці і битвах - обговорення «що було б, якщо корпус Груші прийшов під Ватерлоо, а Гітлера обрізали в дитинстві і відправили вчитися в хедер?» Однак розбір техногенних і транспортних катастроф на рівні «якщо б» іноді заворожує - природно, у великих формах, а не рівня «виїхав п'яний на зустрічку під бетонозмішувач». Хто курив у «Гінденбурзі»? Хто відкрив кватирку на «Трешері»? Хто відколупав на пам'ять термоплиточку з «Колумбії»? Або ось - як вдалося потопити «Титанік», розміром з Барабашовський ринок?
Найвражаючий висновок полягає в тому, що якби капітан не робив взагалі нічого, і не крутив штурвал туди-сюди, як дурник крантик від душу, то гігантський корабель просто довбануло б носом об крижину, і він простояв би на плаву, з диферентом п`ятнадцять - тридцять - сорок п'ять градусів на розбитий ніс принаймні кілька діб - чого вистачило б з лихвою на евакуацію. На жаль, героям Ді Капріо з Уїнслет, які висіли у засос на півбаці, при цьому відразу настає краш-пиздець, в барі падають з полиць пляшки дорогоцінного віскі, з більярдних столів в сауні першого класу злітають з вереском голі танцівниці, приймаючи в польоті найнеймовірніші пози, а в кают-компанії під кришталевий дзвін і крики «fuuuuuuck!» в дзеркало в'їжджає рояль разом з тапером. Але в цілому ситуація обійшлася б на порядки дешевше.
Звичайно, і по дрібниці б дісталося. Зі станин зірвало б масивні котли, труби попадали б за борт, а щогла на палубу. Тачку задорого довелося б здавати в ремонт на прокачування, а можливо, що і взагалі викинути на смітник. На це капітан «Титаніка» Едвард Сміт, який був не так досвідченим мореплавцем, скільки «пристойним джентльменом», пристати не міг. Уявіть себе на його місці - отримати під кінець кар'єри найпафосніше судно всіх часів і народів - і подряпати на борту фарбу! А якщо, не приведи Господь, хтось із пасажирів від удару обіллє шампанським смокінг? На тачці, вартістю у третину, мати його, мільярда нинішніх грошей, не рахуючи вартість пасажирів? Що скажуть про такого капітана в салонах Європи та Америки?
Капітан віддав два суперечливих накази - «повний назад» і «право руля» (щоб повернути судно вліво - у англійців досі право і ліво влаштовані не так, як у всіх людей). Внаслідок цього гальмування дуга розвороту стала пологішою - у кораблів ж рульовий плавник, а не колеса - і криженяка пропорола борт судна протягом майже стометрівки, що було несумісне з подальшим плаванням. Що сталося далі, ви бачили в кіно.
Ми тут помічаємо цікаву річ - навіть спостерігаючи, як насувається з туману невідворотний та заслужений льодовий пиздець, люди думають не про те, як гідно його зустріти, а як уникнути взагалі - а якщо пощастить, так ще й нажитися на цьому, відколовши від айсберга шматочок на пам'ять.
***
Мені часто трапляється порівняння Росії з «Титаніком». Залежно від фантазії автора - вона або тупо напирає на айсберг, або вже потопає, під звуки оркестру на палубі і шурхіт офіціантів з підносами по коліно у воді. Але якщо говорити точно і по суті - це зіткнення двох цивілізаційних «Титаніків», хоча один з них має ядерну силову установку, а другий - весловий привід, за типом галерного танкера «Смокер» з «Водного світу».
Зіткнення неминуче, як не сьогодні, то завтра. Тому що вічно п'яний і замурзаний налівнік плутається під ногами на міжнародних трасах, засинає поперек фарватеру без навігаційних вогнів, тисне рибальські шхуни та прогулянкові катери, останнім часом вже зовсім неприпустимо зашкварився через піратство, а у відповідь на всі претензії команда хрипко регоче з палуби, кричить «тагі-і-іл!» і кидається порожніми горілчаними пляшками.
І навіть якщо цей «П'яний Голландець» формально рахується в реєстрах Ллойда як судно, він фактично давно став для всього світу іржавим і заселеним айсбергом, несучим загрозу судноплавству. З огляду на помилку капітана Сміта, ніхто більше не збирається чекати випадку і підставляти борт. Занадто велика ціна.
***
Те, що Росія вважає за недружню поведінку світової спільноти, насправді є підготовкою до конфронтації. Пасажирів переселили з форпіка ближче до корми і пристебнули, пляшки в барі зібрали в коробки і перетягнули скотчем, все, що можна, прінайтовалі до палуби, а голих куртизанок зігнали з більярдних столів, видали їм чепчики з червоними хрестами, набори першої допомоги і погнали на курси медсестер.
На російському весловому «Титаніку» сенс цих маніпуляцій не розуміють, в рішучість Заходу не вірять, і вважають, що відбувається різновид гри в баньки - хто перший моргне, тому саєчка за переляк. Кацапський екіпаж, дивлячись, як насувається лихо, сміється, спускає штани і трясе «Іскандерами», потім починає бігати по палубі, розмахувати руками і кричати «звертай, звертай!». Потім, мабуть про щось здогадуючись, починає звертати сам, попутно даючи задній хід - загалом, діє цілком у стилі злощасного капітана Сміта.
І край цьому цирку дебілів покладе лише броньований ніс бойового Кобуксона, який хрускотом і скреготом наповзе на палубу снігерійської балії, розпорюючи найвразливіші місця гнилої та іржавої конструкції.
Бо передбачивши зіткнення за багато років, росіяни, замість того, щоб свистати всіх нагору, безтурботно сюрчали собі у прутень, впевнені, що Захід, як капітан «Титаніка», ніколи не зважиться подряпати борт свого шикарного лайнера, потурбувати дорогих пасажирів, і відверне перший. Однак уроки Едварда Сміта на Заході заучені відмінно.
***
Я казав вже про деякі аспекти «технічної незворотності» - коли повернення до попереднього «статус-кво» в принципі можливе, але обходиться дорожче, аніж вигоди від такого повернення. Втім, оскільки в Росії взагалі слабо знаються у детермінізмі та математиці (чого варті, наприклад, кредитні іномарки за відсутності власного житла), про вартість повернення там не замислюються зовсім. Треба, значить, просто зачекати, поки нафта не повернеться до колишніх показників, все стане, як було, і заживемо, пацани, красівше.
Однак не для того змінювалася структура енергетичного ринку, щоб не зрозумій хто зажив «пуще колишнього». Нафта - вона, може, і подорожчає, проте колишнього щастя це не поверне. Ставок спустять, почистять і наповнять водою знов, але деяких різновидів злоїбучіх риб в ньому вже не буде.
Звичайно ж, якщо не рахувати витрати, будь-яку незворотність можна вважати за технічну. Окрім смерті. «І крім об'явлення «півнем», - підказує мені невідомо як пролізлий на кафедру коротко стрижений чолов'яга похмурого вигляду, в робі без коміра і в кримінальних партаках з ніг до голови: «З підорів виходу немає».
Дивно, що цього не розуміє кримінально мислячий лідер країни з кримінально-національним менталітетом. Кому, як не йому, зрозуміти?
Інформаційне цькування Путіна в усьому світі - один із складових елементів цієї «незворотності», до того ж розрахований зовсім не на Путіна (у чому впевнені самі кацапи: «царя ображають!»), а на капітанів світового «Титаніка», щоб перед лобовим ударом ніхто з них не зассав, і не почав «валяти капітана Сміта», крутячи штурвал вліво-вправо.
Можливо, Хуйло просто в це не вірить, і вважає за щось схоже на інформаційні кампанії, які сам влаштовував, крутячи штурвал в будь-яку сторону. Нагородити людину, потім призначити її націонал-зрадником, потім милостиво пробачити і знову нагородити - залежно від ситуації та настрою. Потім погрозити пальцем, водночас посміхаючись, щоб вихованець потів від жаху, не розуміючи - чим день закінчується. Чарівною паличкою перетворити «братський народ» в «фашистську хунту» і назад в «одінарот».
Незворотність деяких речей просто не вкладається у свідомості фараона. Не розуміє, бідолашний, що його не шельмують - його оголошують.
***
Пороки у світовому співтоваристві мають різну силу тяжіння, різний толеранс і ступінь непрощення. І пред'явлені Хуйлові педофілія, вбивство і наркоторгівля - це в картковому викладі «ТКД» в одній масті. Традиційна корупція - це «десятка». А бракуючий для ройял-флеша валет міжнародного тероризму ми чекаємо після здачі по малайзійському «Боїнгу».
І ось тоді точно пиздець, бо цю п'ятірку перебити нічим, толерантність до неї нульова, і, фактично, вона являє собою оголошення підарасом не тільки по Єврозоні, але й по іншим економічним і політичним зонам світу. Внаслідок чого навіть дрібні азіатські політики, угледівши запарашного президента, про всяк випадок ховатимуть руки за спину і ввічливо кланятимуться здалеку.
Ось Берлусконі, невгамовного їбаку і хабарника, з носом, білим від кокаїну, порочного що середньовічний тосканець, за підараса не оголошували, тому ставлення до нього інше.
- Пфуй! - скаже манірна англійська дама з чашкою чаю, - це так офул, шо аж терібль! Абсолютна обсеніті! Який непристойний тип!
- Милочка! - відповість її подружка, - Ви занадто суворі до цієї людини. По-перше, він італієць, і занадто багато від нього вимагати не можна. У них занадто великі прутні і гарячий темперамент. Хабарі він бере, тому що у нього було важке дитинство, а наркотики ... таж повинні ж на щось жити бідні колумбійські і афганські селяни!
- Маєте рацію, - зітхнувши, відповість перша пані, ставлячи чашечку на стіл. - Звичайно, йому слід було б поводитися пристойніше, але він і так старається, як може ... До речі, чули про Сільвіо новий анекдот? - Дами схиляються одна до одної і починають перешіптуватися і хихикати.
Путіна це не чекає. Непристойність поручика Ржевського і оберфюрера Дірлеванґера мають різне походження і різну оцінку. А ройял-флеш «педофіл-наркоторговець-терорист», власне, для того і збирався, щоб дами випускали чашечки з рук. Всім, за великим рахунком, наплювати, чи займається він педофілією - та хоч некрофілією в пасивній формі! - але оголошеному назад дороги немає, куди б він тепер штурвал не крутив, намагаючись розійтися з айсбергом без найменших втрат, відбувшись тільки переляком - а якщо пощастить, то й хвацько написати на крижаній стіні, пройшовши впрітірочку «Тут був Вова» - і потім зі сміхом розповідати про це пацанам на районі.
***
Безумовно, як будь-які аналогії, наша може бути неповною і неточною. Однак небажання росіян повертатися в реальний світ з тієї казки, де сіють "більш краще" овочів, дають за долар рубль «і ні копійкою більше», а Путін сам вирішує, почому продавати нафту ... Невміння оцінити масштаб реальної небезпеки - все говорить про те, що з будь-якого варіанту розвитку катастрофи москалями буде обрано найгірший. Як заповідав капітан Едвард Сміт.
Захід, все ж-таки, добріший, аніж про нього співають і танцюють російські теледервіші. Тому, пристібаючи своїх пасажирів, він готує човни, плоти, рятувальні круги і жилети для чужих. Коли смердючий і іржавий смокерській весловий танкер піде в колекцію модельок Ктулху, звичайно, хтось потоне, потрапивши у водоверть або не встигнувши вискочити з каюти. Хтось сяде у в'язницю, за порушення правил судноводіння, а хтось і повисне на реї за піратство. Але більшість кацапів виловлять з води, витруть насухо, напоять гарячим чаєм, видадуть новеньку форму юнги, і відправлять займатися корисною справою на інших кораблях - наприклад, чистити гальюни. З огляду на безперервну російську маячню про польські унітази, як вербалізацію ретельно пригніченого бажання бачити чисту сучасну сантехніку, багато хто там знайде своє місце в житті і усвідомить суспільну користь праці.
Адже ж ніхто не бажає росіянам смерті. Головне, щоб у них не було іржавого і небезпечного для всіх корабля.
Я не надто полюбляю конспірологію і альтернативну реальність, особливо в політиці і битвах - обговорення «що було б, якщо корпус Груші прийшов під Ватерлоо, а Гітлера обрізали в дитинстві і відправили вчитися в хедер?» Однак розбір техногенних і транспортних катастроф на рівні «якщо б» іноді заворожує - природно, у великих формах, а не рівня «виїхав п'яний на зустрічку під бетонозмішувач». Хто курив у «Гінденбурзі»? Хто відкрив кватирку на «Трешері»? Хто відколупав на пам'ять термоплиточку з «Колумбії»? Або ось - як вдалося потопити «Титанік», розміром з Барабашовський ринок?
Найвражаючий висновок полягає в тому, що якби капітан не робив взагалі нічого, і не крутив штурвал туди-сюди, як дурник крантик від душу, то гігантський корабель просто довбануло б носом об крижину, і він простояв би на плаву, з диферентом п`ятнадцять - тридцять - сорок п'ять градусів на розбитий ніс принаймні кілька діб - чого вистачило б з лихвою на евакуацію. На жаль, героям Ді Капріо з Уїнслет, які висіли у засос на півбаці, при цьому відразу настає краш-пиздець, в барі падають з полиць пляшки дорогоцінного віскі, з більярдних столів в сауні першого класу злітають з вереском голі танцівниці, приймаючи в польоті найнеймовірніші пози, а в кают-компанії під кришталевий дзвін і крики «fuuuuuuck!» в дзеркало в'їжджає рояль разом з тапером. Але в цілому ситуація обійшлася б на порядки дешевше.
Звичайно, і по дрібниці б дісталося. Зі станин зірвало б масивні котли, труби попадали б за борт, а щогла на палубу. Тачку задорого довелося б здавати в ремонт на прокачування, а можливо, що і взагалі викинути на смітник. На це капітан «Титаніка» Едвард Сміт, який був не так досвідченим мореплавцем, скільки «пристойним джентльменом», пристати не міг. Уявіть себе на його місці - отримати під кінець кар'єри найпафосніше судно всіх часів і народів - і подряпати на борту фарбу! А якщо, не приведи Господь, хтось із пасажирів від удару обіллє шампанським смокінг? На тачці, вартістю у третину, мати його, мільярда нинішніх грошей, не рахуючи вартість пасажирів? Що скажуть про такого капітана в салонах Європи та Америки?
Капітан віддав два суперечливих накази - «повний назад» і «право руля» (щоб повернути судно вліво - у англійців досі право і ліво влаштовані не так, як у всіх людей). Внаслідок цього гальмування дуга розвороту стала пологішою - у кораблів ж рульовий плавник, а не колеса - і криженяка пропорола борт судна протягом майже стометрівки, що було несумісне з подальшим плаванням. Що сталося далі, ви бачили в кіно.
Ми тут помічаємо цікаву річ - навіть спостерігаючи, як насувається з туману невідворотний та заслужений льодовий пиздець, люди думають не про те, як гідно його зустріти, а як уникнути взагалі - а якщо пощастить, так ще й нажитися на цьому, відколовши від айсберга шматочок на пам'ять.
***
Мені часто трапляється порівняння Росії з «Титаніком». Залежно від фантазії автора - вона або тупо напирає на айсберг, або вже потопає, під звуки оркестру на палубі і шурхіт офіціантів з підносами по коліно у воді. Але якщо говорити точно і по суті - це зіткнення двох цивілізаційних «Титаніків», хоча один з них має ядерну силову установку, а другий - весловий привід, за типом галерного танкера «Смокер» з «Водного світу».
Зіткнення неминуче, як не сьогодні, то завтра. Тому що вічно п'яний і замурзаний налівнік плутається під ногами на міжнародних трасах, засинає поперек фарватеру без навігаційних вогнів, тисне рибальські шхуни та прогулянкові катери, останнім часом вже зовсім неприпустимо зашкварився через піратство, а у відповідь на всі претензії команда хрипко регоче з палуби, кричить «тагі-і-іл!» і кидається порожніми горілчаними пляшками.
І навіть якщо цей «П'яний Голландець» формально рахується в реєстрах Ллойда як судно, він фактично давно став для всього світу іржавим і заселеним айсбергом, несучим загрозу судноплавству. З огляду на помилку капітана Сміта, ніхто більше не збирається чекати випадку і підставляти борт. Занадто велика ціна.
***
Те, що Росія вважає за недружню поведінку світової спільноти, насправді є підготовкою до конфронтації. Пасажирів переселили з форпіка ближче до корми і пристебнули, пляшки в барі зібрали в коробки і перетягнули скотчем, все, що можна, прінайтовалі до палуби, а голих куртизанок зігнали з більярдних столів, видали їм чепчики з червоними хрестами, набори першої допомоги і погнали на курси медсестер.
На російському весловому «Титаніку» сенс цих маніпуляцій не розуміють, в рішучість Заходу не вірять, і вважають, що відбувається різновид гри в баньки - хто перший моргне, тому саєчка за переляк. Кацапський екіпаж, дивлячись, як насувається лихо, сміється, спускає штани і трясе «Іскандерами», потім починає бігати по палубі, розмахувати руками і кричати «звертай, звертай!». Потім, мабуть про щось здогадуючись, починає звертати сам, попутно даючи задній хід - загалом, діє цілком у стилі злощасного капітана Сміта.
І край цьому цирку дебілів покладе лише броньований ніс бойового Кобуксона, який хрускотом і скреготом наповзе на палубу снігерійської балії, розпорюючи найвразливіші місця гнилої та іржавої конструкції.
Бо передбачивши зіткнення за багато років, росіяни, замість того, щоб свистати всіх нагору, безтурботно сюрчали собі у прутень, впевнені, що Захід, як капітан «Титаніка», ніколи не зважиться подряпати борт свого шикарного лайнера, потурбувати дорогих пасажирів, і відверне перший. Однак уроки Едварда Сміта на Заході заучені відмінно.
***
Я казав вже про деякі аспекти «технічної незворотності» - коли повернення до попереднього «статус-кво» в принципі можливе, але обходиться дорожче, аніж вигоди від такого повернення. Втім, оскільки в Росії взагалі слабо знаються у детермінізмі та математиці (чого варті, наприклад, кредитні іномарки за відсутності власного житла), про вартість повернення там не замислюються зовсім. Треба, значить, просто зачекати, поки нафта не повернеться до колишніх показників, все стане, як було, і заживемо, пацани, красівше.
Однак не для того змінювалася структура енергетичного ринку, щоб не зрозумій хто зажив «пуще колишнього». Нафта - вона, може, і подорожчає, проте колишнього щастя це не поверне. Ставок спустять, почистять і наповнять водою знов, але деяких різновидів злоїбучіх риб в ньому вже не буде.
Звичайно ж, якщо не рахувати витрати, будь-яку незворотність можна вважати за технічну. Окрім смерті. «І крім об'явлення «півнем», - підказує мені невідомо як пролізлий на кафедру коротко стрижений чолов'яга похмурого вигляду, в робі без коміра і в кримінальних партаках з ніг до голови: «З підорів виходу немає».
Дивно, що цього не розуміє кримінально мислячий лідер країни з кримінально-національним менталітетом. Кому, як не йому, зрозуміти?
Інформаційне цькування Путіна в усьому світі - один із складових елементів цієї «незворотності», до того ж розрахований зовсім не на Путіна (у чому впевнені самі кацапи: «царя ображають!»), а на капітанів світового «Титаніка», щоб перед лобовим ударом ніхто з них не зассав, і не почав «валяти капітана Сміта», крутячи штурвал вліво-вправо.
Можливо, Хуйло просто в це не вірить, і вважає за щось схоже на інформаційні кампанії, які сам влаштовував, крутячи штурвал в будь-яку сторону. Нагородити людину, потім призначити її націонал-зрадником, потім милостиво пробачити і знову нагородити - залежно від ситуації та настрою. Потім погрозити пальцем, водночас посміхаючись, щоб вихованець потів від жаху, не розуміючи - чим день закінчується. Чарівною паличкою перетворити «братський народ» в «фашистську хунту» і назад в «одінарот».
Незворотність деяких речей просто не вкладається у свідомості фараона. Не розуміє, бідолашний, що його не шельмують - його оголошують.
***
Пороки у світовому співтоваристві мають різну силу тяжіння, різний толеранс і ступінь непрощення. І пред'явлені Хуйлові педофілія, вбивство і наркоторгівля - це в картковому викладі «ТКД» в одній масті. Традиційна корупція - це «десятка». А бракуючий для ройял-флеша валет міжнародного тероризму ми чекаємо після здачі по малайзійському «Боїнгу».
І ось тоді точно пиздець, бо цю п'ятірку перебити нічим, толерантність до неї нульова, і, фактично, вона являє собою оголошення підарасом не тільки по Єврозоні, але й по іншим економічним і політичним зонам світу. Внаслідок чого навіть дрібні азіатські політики, угледівши запарашного президента, про всяк випадок ховатимуть руки за спину і ввічливо кланятимуться здалеку.
Ось Берлусконі, невгамовного їбаку і хабарника, з носом, білим від кокаїну, порочного що середньовічний тосканець, за підараса не оголошували, тому ставлення до нього інше.
- Пфуй! - скаже манірна англійська дама з чашкою чаю, - це так офул, шо аж терібль! Абсолютна обсеніті! Який непристойний тип!
- Милочка! - відповість її подружка, - Ви занадто суворі до цієї людини. По-перше, він італієць, і занадто багато від нього вимагати не можна. У них занадто великі прутні і гарячий темперамент. Хабарі він бере, тому що у нього було важке дитинство, а наркотики ... таж повинні ж на щось жити бідні колумбійські і афганські селяни!
- Маєте рацію, - зітхнувши, відповість перша пані, ставлячи чашечку на стіл. - Звичайно, йому слід було б поводитися пристойніше, але він і так старається, як може ... До речі, чули про Сільвіо новий анекдот? - Дами схиляються одна до одної і починають перешіптуватися і хихикати.
Путіна це не чекає. Непристойність поручика Ржевського і оберфюрера Дірлеванґера мають різне походження і різну оцінку. А ройял-флеш «педофіл-наркоторговець-терорист», власне, для того і збирався, щоб дами випускали чашечки з рук. Всім, за великим рахунком, наплювати, чи займається він педофілією - та хоч некрофілією в пасивній формі! - але оголошеному назад дороги немає, куди б він тепер штурвал не крутив, намагаючись розійтися з айсбергом без найменших втрат, відбувшись тільки переляком - а якщо пощастить, то й хвацько написати на крижаній стіні, пройшовши впрітірочку «Тут був Вова» - і потім зі сміхом розповідати про це пацанам на районі.
***
Безумовно, як будь-які аналогії, наша може бути неповною і неточною. Однак небажання росіян повертатися в реальний світ з тієї казки, де сіють "більш краще" овочів, дають за долар рубль «і ні копійкою більше», а Путін сам вирішує, почому продавати нафту ... Невміння оцінити масштаб реальної небезпеки - все говорить про те, що з будь-якого варіанту розвитку катастрофи москалями буде обрано найгірший. Як заповідав капітан Едвард Сміт.
Захід, все ж-таки, добріший, аніж про нього співають і танцюють російські теледервіші. Тому, пристібаючи своїх пасажирів, він готує човни, плоти, рятувальні круги і жилети для чужих. Коли смердючий і іржавий смокерській весловий танкер піде в колекцію модельок Ктулху, звичайно, хтось потоне, потрапивши у водоверть або не встигнувши вискочити з каюти. Хтось сяде у в'язницю, за порушення правил судноводіння, а хтось і повисне на реї за піратство. Але більшість кацапів виловлять з води, витруть насухо, напоять гарячим чаєм, видадуть новеньку форму юнги, і відправлять займатися корисною справою на інших кораблях - наприклад, чистити гальюни. З огляду на безперервну російську маячню про польські унітази, як вербалізацію ретельно пригніченого бажання бачити чисту сучасну сантехніку, багато хто там знайде своє місце в житті і усвідомить суспільну користь праці.
Адже ж ніхто не бажає росіянам смерті. Головне, щоб у них не було іржавого і небезпечного для всіх корабля.