Для мене слово ”Пуща-Водиця” завжди викликало якесь відчуття загадковості і таїни. У сімейному фотоальбомі є світлина з дідусем і красивий підпис: ”Пуща-Водиця”, 1976р. Дід стоїть у брюках галіфе у повний зріст))) Можна представити моє здивування, коли, переїхавши на нову квартиру і черговий раз вивчаючи карту Києва, я побачила віддалене поселення ( Read more... )