Ясногородська страусова ферма
Ферма знаходиться: с.Ясногородцка Макарівського району Київщини.
Якість і враження будь-якої поїздки дуже часто залежать від погоди і сонечка, яке ніби само малює усмішки на обличчях. От і ми в останні дні жовтня дочекалися такого сонячного подаруночка і поїхали дивитися страусів.
[Читати про страусову ферму далі....]
Першою, кого ми зустріли серед багатьох жителів ферми, була стара верблюдиця Соня ))) Признаюсь, трохи несподіване відкриття))).
Біля Соні кружляла ціла зграйка дітлахів, яких вона з явним задоволенням по черзі катала. Я так і не наважилася близенько підходити, хоч співробітники ферми і запевняли, що вихованішої і добрішої верблюдихи годі й шукати.
Поки ми чекали на екскурсовода, був час погуляти по невеличкому контактному зоопарку. Для людей з міста це справжній рай! Де, скажімо, в Києві можна з рук погодувати козеня чи кинути яблучко кучерявому поросяткові? Ну, ми люди не столичні, яблучок/булочок не припасли, а от до фотографування живності підійшли відповідально)))
Перше, що подумалось - “таке манюсіньке, а вже поросятко!’ ))
І ось розпочалася екскурсія! Було дуууже цікаво, ми багато дізналися про вирощування і повадки страусів, а головне, нам дозволили трошки їх погладити. Виявляється, у страусів прекрасна пам’ять, і вони знають кожного, хто наважувався хоч раз підійти до їхнього гнізда і вже ніколи не впустять у вольєр. А оскільки ми буди новими на фермі, то страусиха довго біля нас стояла і давала всім охочим себе погладити.
На відміну від гостей, працівників ферми страуси не люблять. Зі слів екскурсовода, якби птахам дозволяли висиджувати яйця, ферма збанкрутувала б. Тому яйця постійно збирають, і після відбору частина йде на омлети, а частина в інкубатор. Для цього потрібно двоє працівників - хтось відволікає самця, а хтось краде яйця))) Робота ця небезпечна і вимагає спритності і удачі - якщо птиця зорієнтується і встигне добігти, то може ударом ноги запросто вбити людину…
Страусів легко розрізнити по забарвленню: самці - чорні, з білими пір’їнами на крилах, тоді як самочки сіренькі:
А це страусята))
Страусятко, якому припала до душі блискавка. Воно без великих зусиль справилося з замком і просунуло голову мені в карман)))
Африканські страуси - найбільші птахи в природі. На фермах та в зоопарках при систематичній годівлі важать більше 100 кг, а зріст мають до 2,5м! Як уже згадувала, удар ноги дуже сильний, це так би мовити зброя птиці. Цікавий факт: страус б’є ногою лише вперед). Довжина кроку птиці - 3 м, швидкість бігу - до 70км/год!
Продукція з птиці майже безвідходна і найрізноманітніша - починаючи від м’яса і закінчуючи жилами, з яких роблять медичні нитки. М’ясо містить найменше холестерину в порівнянні з курятиною, свининою та яловичиною. Кулінари стверджують, що воно ніжне і добре насичується спеціями (я не пробувала, точно не знаю)))
Шкіра страусів має характерний малюнок і цінується вище від шкіри крокодила та слона (!) З неї шиють взуття, портмоне, пояси, які дуже довго не зношуються.
Не пам’ятаю вагу яйця, але той факт, що з одного можна приготувати омлет на 12 чоловік, говорить сам за себе))
Недавно зустріла в інтернетних просторах цікавий факт: страусиха може відрізняти свої яйця від чужих. Цікаво, як? Може, сканує?)))
Також дороге пір’я та жир птаха, з останнього роблять косметику. А з головного мозку виготовляють ліки від хвороби Альцгеймера! Тож на закінчення екскурсії ми вже зовсім по-іншому дивилися на цих гордих і сильних птахів - африканських страусів.
