закон про закон
Сьогодні, моніторячи законодавство, наткнулася на "чудовий" законопроект Закону України "Про нормативно-правові акти"!
Юрій Мірошниченко, автор законопроекту, зробив великий шмат доброї, нікому не потрібної роботи. Чи, може, теорію права відмінили?
В преамбулі однією з цілей нормотворця є встановлення єдиних вимог до нормопроектувальної техніки. Але чи треба для цього прийняття ЗАКОНУ?
Звісно, якщо закони писатимуться і прийматимуться людьми некомпетентними: перукарями, водіями і т.д., їх треба вчити теорії права від нова. Але ж для чого передруковувати книжку в закон? Підтримайте національного виробника: закупіть, наприклад, книжку того ж П.М. Рабіновича! Та чи про це мова? Ні, мова про те, що в Україні достатньо людей зі знанням теорії права, от тільки за дивним збігом обставин вони працюють перукарями, водіями і т.д.
Якщо підрахувати час, людські, канцелярські і енергетичні ресурси, затрачені на написання цього доброго, нікому не потрібного проекту, мене знову трафлятиме шляк!
Чаша абсурду повниться. Що ж ... хай!