People always leave або Goodbye, America!

Sep 18, 2010 01:56

Ось я і вдома.
Ця країна мене зустріла ясною погодою за якою послідували холодні та дощові дні.

Жахливе відчуття, коли чогось довго чекаєш, воно наступає і проходить. Так з нетерпінням я чекав двох речей у своєму житті і обидві закінчились в один день на київському південному вокзалі близько 9 вечора.

Я досі не перевів годинник на мобільному) Та і живу по тому часу, що на телефоні. Відчуття, що те, що зараз - це сон і я прокинусь рано врані від шуму кульочків в нашій "кімнатці", за вікном буде 82 F, сонячно, я зберусь, поснідаю, встигну на автобус, цілий день на радіо гратиме музика, що я люблю, люди навколо говоритимуть про boners, shlong dongs і здаватиметься, що це не переставатиме смішити ніколи. Буде невелика rush між 7 та 9-30, потім ми тягнутимемо час з Тимуром до 11-05, близько 12 я повернусь додому, пошлю подалі двох (кацапських курв) нехороших російських дівчат. Мене чекатимуть в тій нашій маленькій "кімнатці". Принаймні я віритиму в це.

Я сумуватиму... я дуже сумуватиму за двома своїми мріями що їх у мене відібрала сіра, дощова, вереснева країна. 
People always leave і з цим треба змиритись.

Я радий бачити рідних та друзів. Я чекатиму сонця тут. Я віритиму, що в цій країні буде хоча б трохи краще, ніж я очікую. 
.

Game saved.
Continue? 
Yes!

паскудство, думки

Previous post Next post
Up